Нуменор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, оформлення
→‎Географія: уточнення
Рядок 16:
 
== Географія ==
Нуменор був розташований у [[Велике Море|Великому морі (Белегаер)]] далеко на захід від берегів Середзем'я біля земель [[Аман (світ у книгах Толкіна)|Аману]] і [[Тол - Ересеа]], так що на західному березі Нуменору були видні гавані Авалонне. До часів останнього короля Ар-Фаразона (розбещеного злою волею Саурона) в країні не було стихійних лих, неврожаїв та епідемій, там вчасно світило сонце і випадали дощі, оскільки край був подібним до Благословенних Земель і перебував під покровительством їхніх володарів — валарів.
 
Своїми обрисами острів був схожим на велику п'ятикутну зірку з центральною частиною в 250 миль у поперечнику з півночі на південь та з заходу на схід, від якої відходили п'ять півостровів: Форостар (Північні Землі), Андустар (Західні Землі), Г'ярнустар (Південно-західні землі), Г'яростар (Південно-західні Землі) та Орростар (Східні Землі)
 
Центральна частина мала називалась Мітталмар — «Середні Землі», що не мала виходу до моря, крім Роменнської затоки.
 
==== Мітталмар ====
У центрі Мітталмара розташовувалася провінція '''Арандор''' («Королівська земля»)&nbsp;— найбільш заселена частина острова. В Арандорі розташовувались столиця королівства '''Арменелос''', гавань і порт '''Роменна''' та гора '''Менелтарма''' («Небесний Стовп»)''', на вершині якої розташувалось святилище Еру. Звідти було видно гавані ельфійського острова Тол-Ересеа. Гора була погаслим вулканом, однак до часів перед самою загибеллю острова, її вулканічна діяльність ніяк не проявлялась. Підніжжя Менелтарми плавно переходили в рівнину, однак з п'яти боків на п'ять півостровів розходилися невисокі гребені, що називались '''Тармасундар'''&nbsp;— «Корені Стовпа'''». По вершині південно-західного гребеня до гори йшла дорога, між південно-західним і південно-східним гребенями лежала неглибока долина. Вона мала назву '''Нойбріан'''&nbsp;— '''«Долина Гробниць'''», оскільки в її глибині у скелях біля підніжжя Гори були висічені гробниці, де покоїлися королі та королеви Нуменору. З півдня біля підніжжя гори починалась найбільша річка острова&nbsp;— '''Сіріль.''' У південно-західній частині Мітталмара на пологих пагорбах, що поросли травою розташувалася провінція '''Емеріе''', де жили вівчарі. Мітталмар був найвищою точкою Нуменору, якщо не рахувати гір та узвиш півостровів. Це був край лук та покатих пагорбів. Дерев там росло дуже мало<ref name=":1">{{Cite web|url=|title=Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - Описание острова Нуменор|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|date=2010 - е гг.|website=wwww. litmir. me|publisher=|language=рос.|accessdate=22. 02. 2017}}</ref>.
 
У затоці '''Затоці РоменниРоменна''' розташувався невеличкий острівець '''Тол-Уінен,''' що був створений '''Уінен'''&nbsp;— дружиною майа '''Оссе'''. Там найчастіше всього кидав якір корабель «Еамбар» принца Алдаріона, майбутнього короля Тар-Алдаріона. На цьому острові за наказом Алдаріона було зведено маяк '''Калміндон'''.
 
==== Форостар ====
Форостар був найменш родючим з усіх земель Нуменора. Ґрунт там був кам'янистий, дерев там росло мало. Ближче до північного мису піднімалися круті скелі, і прямо з моря круто піднімав свої схили пік '''Соронтіль'''. У цих краях король Тар&nbsp;— -Менельдур Елентімо збудував високу вежу, з якої спостерігав рух зірок.
 
==== Андустар ====
У північній частині цей півострів також був скелястим і ці скелі вкривали хвойні ліси, що виходили до моря. На заході у гірський берег врізалися три невеличкі затоки, але тут пагорби у багатьох місцях не підступали до моря і біля їх підніжжя розстилався рівний берег. Найпівнічніша затока мала назву '''Андуніе''', де було розташоване портове місто '''Андуніе''' («Захід Сонця»)'''. Біля цього міста король Тар&nbsp;— Мінастір побудував високу вежу на пагорбі '''Оромет''' для огляду на Захід.
 
Південь Андустара був дуже родючим, його вкривали листяні ліси. Між Андустар і Г'ярнустар розкинулась велика затока '''Ельданна''', оскільки вона була відкрита в бік Тол-Ересеа. Землі довкола неї, захищали гори з півночі і виходили до західних морів, були теплими, тут випадало найбільше дощів. В середині середині луки Ельданна лежала найпрекрасніша з усіх гаваней Нуменору&nbsp;— '''Ельдалонде Зелена''', на початку існування Нуменора саме сюди припливали швидкі білі кораблі з Тол-Ересеа. Довкола гавані зростали подаровані ельдарами дерева, що цвіли розповсюджуючи тонкий приємний аромат, тому цей край був названий '''Нісімалдар'''&nbsp;— Пахучі Дерева. Поруч з Ельдалонде в море впадала річка '''Нундунне'''. На шляху до моря вона розливалася невеличким озером '''Нісінен''', по берегах якого росло чимало пахучих кущів та квітів.