|
'''Дистрибутив ЛінуксGNU/Linux''', часто просто '''дистрибутив''' або навіть '''дистро''' — це члензагальна сімейства [[Лінукс]] зназва [[Юнікс]]-подібних [[операційна система|операційних систем]], що складаєтьсяскладаються з [[Лінукс (ядро)|ядра Лінукс]],із системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом [[GNU]], [[Лінукс (ядро)|ядра Лінукс]] та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів [[ЛінуксGNU|GNU/Linux]] від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення).
ЩобДля забезпечитизабезпечення [[Юнікс]]-подібненалежності середовищедо Юнікс, дистрибутиви [[Лінукс]]GNU/Linux містять набір Юнікс-подібних інструментів та [[бібліотека|бібліотек]]. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту [[GNU]]. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються компактнішими альтернативами, наприклад, [[busybox]] та [[uclibc]].
До появи перших дистрибутивів людина, що хотіла стати користувачем [[Лінукс]]GNU/Linux, повинна була бути експертом [[Юнікс]] знаючи не лише які бібліотеки та програми потрібні для успішного завантаження та запуску системи, але й важливі деталі конфігурації системи та способу розташування в ній певних файлів.
Дистрибутиви почали з'являтись відразу після того, як [[Лінукс (ядро)|ядро Лінукс]] почали використовувати не тільки програмісти [[Лінукс]]GNU/Linux, котрі були більше зацікавлені у розробці ядра, аніж в написанні користувацьких програм. Першими з них були:
* «Boot-root» від H J Lu's, дводисковий набір з [[Лінукс (ядро)|ядра]] та абсолютного мінімуму необхідних для запуску інструментів;
* TAMU, створений ентузіастами з Техаського університету A&M приблизно в той же час;
* SLS (Softlanding Linux System).
* Yggdrasil Linux, перший дистрибутив [[Лінукс]]GNU/Linux, що поширювався на КД.
Оскільки [[SLS]] дуже погано підтримувався, [[Патрік Волкердінґ]] на його основі розробив дистрибутив, котрий назвав [[Slackware]]. Перший випуск цього дистрибутива відбувся [[16 липня]] [[1993]]. Це найстаріший з активних в наш час дистрибутивів.
Користувачі зацікавились дистрибутивами [[Лінукс]]GNU/Linux як альтернативою [[DOS]] та [[Microsoft]] [[Windows]] на ПК, [[Mac OS X]] на комп'ютерах [[Macintosh]] та власницьким версіям [[Юнікс]]. Перші адепти були знайомі з [[Юнікс]] ще з шкільної лави. Вони вибирали [[Лінукс]]GNU/Linux за його стабільність, низьку вартість та за доступність джерельних кодів практично всіх включених програм. Дистрибутиви, що спочатку розроблялись просто задля зручності, на сьогоднішній день стали звичним вибором навіть для експертів [[Юнікс]] чи [[Лінукс]].
== Склад дистрибутиву ==
Типовий [[дистрибутив]], призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядра [[Лінукс]], інструментів та бібліотек проекту [[GNU]], додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища, а також ядра Лінукс. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінювати [[джерельний код]]. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.
Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу [[Gentoo]] [[Linux]] та Лінукс Спочатку ([[Linux From Scratch]]), що надають у скомпільованій формі лише ядро, [[компілятор]] та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача.
Як правило пакунок постачається у скомпільованій формі, зрозумілій системі керування пакунками (СКП). Кожен такий пакунок містить окрім власне програми ще й додаткову інформацію як-от опис, інформацію про версію програми та/або пакунку, інформацію про залежності. За допомогою цієї інформації СКП може оновлювати пакунок до новішої версії в автоматичному, напівавтоматичному чи ручному режимі, шукати потрібний тощо.
Хоча в дистрибутивах [[Лінукс]]GNU/Linux, як правило, міститься значно більше програм, аніж у власницьких операційних системах, локальні адміністратори часто самостійно встановлюють додаткові, потрібні їм програми — новішу версію [[Середовище стільниці|графічної оболонки]] чи програму, котру не знайшли за допомогою СКП. Якщо така програма встановлювалась вручну, [[Компілятор|компіляцією]] з джерельних кодів, то СКП не знає про її існування і фактичний стан системи відрізняється від того, котрий очікується. Така ситуація може призвести до клопотів у майбутньому — при оновленні чи встановленні нових програм через СКП, тому адміністраторам потрібно докладати додаткових зусиль для підтримки системи у актуальному стані, оскільки СКП не зможе зробити це автоматично.
== Класифікація дистрибутивів ==
|
