Вікіпедія

Іван Мазепа: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування 85.238.103.227 (обговорення) до зробленого Mr.Rosewater
Мітка: Відкіт
Рядок 29:
}}
[[Файл:Іван Мазепа.jpg|alt=Іван Мазепа. Портрет Гетьмана, відтворений спільно з науковцями та журналістами каналу 1+1. Повернення своєї історії.|міні|Гіпотетичний портрет гетьмана від проекту «Україна. повернення своєї історії»|259x259пкс]]
'''Іва́н Степа́нович'''<ref>{{Cite web|url=http://www.mazepa.name/biohrafiya-ivana-mazepy-rozhornuto/|title=Біографія Івана Мазепи (розгорнуто) {{!}} Ім'я Івана Мазепи|website=www.mazepa.name|language=uk|accessdate=2018-02-13}}</ref> '''Мазе́па-Каледи́нський (Коледи́нський)'''<ref>{{Cite book|title=Історія України|last=Полонська-Василенко|first=Наталія|year=1995|publisher=Либідь|location=Київ|pages=53|language=українська|isbn=5325005898}}</ref> ([[20 березня]] [[1639]], хутір [[ФайлМазепинці]]&nbsp;— {{СС2|2|жовтня|1709|21|вересня|}}<ref>[https:Апостол//books.google.com.ua/books?id=-h6r57lDC4QC&pg=PA361&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false 1 Historical Dictionary of Ukraine.jpg Second Edition. By Ivan Katchanovski, Zenon E. Kohut, Bohdan Y. Nebesio, Myroslav Yurkevich.— Lanham • Toronto • Plymouth, UK: The Scarecrow Press, Inc, 2013.— P. 361.]</ref> за іншими джерелами у ніч з 21 на 22 вересня<ref>{{ЕІУ|thumb6|200px421}}</ref>, [[Варниця]])&nbsp;— [[українці|Сторінкаукраїнський]] військовий, політичний і державний діяч. [[Українські гетьмани і кошові отамани|Гетьман Війська Запорозького]], голова [[Гетьманщина|козацької держави]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережній]] ([[1687]]–[[1704]])<ref>Довідник з історії України&nbsp;/ Мазепа Іван Степанович.&nbsp;— Київ: Генеза, 2002.&nbsp;— С.&nbsp;438.</ref> і всій [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянській Україні]] ([[1704]]–[[1709]])<ref>Офіційний титул:''«АпостолаПресветлейшего и державнейшего великого государя его царского величества [[Військо Запорозьке|Войск Запорожских]] гетман славного чина святого апостола Андрея и Белого Орла кавалер»'' 1695(Універсали рокуІвана Мазепи. 1687—1709. Інститут української археографії та джерелознавства імені М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського. Центральний державний історичний архів України.&nbsp;— Київ; Львів, зНТШ, титулом2002).</ref>. Івана[[Князь]] [[Княжий титул гетьмана Мазепи|Священної Римської імперії]] ([[1707]]—[[1709]]). Представник [[Шляхта|шляхетного]] роду Мазеп-Колединських герба [[Курч (герб)|Курч]] із [[Київське воєводство|Київщини]].
 
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет [[гетьман]]ства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]]. Перебуваючи під патронатом московського [[цар]]я [[Петро I|Петра I]], проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів [[Хмельниччина|Хмельниччини]]. Кавалер орденів [[Орден Андрія Первозваного|Андрія Первозваного]] (1700) і [[Орден Білого Орла|Білого Орла]] (1705). Тривалий час формально підтримував [[Московське царство]] у [[Велика Північна війна|Північній війні]] зі [[Шведська імперія|Шведською імперією]], проте 1708 року [[Шведська угода|підтримав бік шведів]]. Після [[Полтавська битва|поразки під Полтавою]] вимушений був переселитись до [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]].
 
== Молоді роки ==
[[Файл:Пам'ятник Мазепі.jpg|міні|праворуч|236x236px|Погруддя Мазепі у селі Мазепинці, де він народився.]]
Народився [[20 березня]] [[1639]] року на хуторі [[Мазепинці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]] (неподалік від [[Біла Церква|Білої Церкви]]).
 
У [[1592]] король [[Сигізмунд II Август]] подарував маєток шляхтичеві Михайлові Мазепі-Калединському з роду [[Курч (герб)|Курчів]]<ref>[http://kozak.ua/?page_id=1836 Козацький народ]</ref>. [[Батько]]&nbsp;— [[Стефан-Адам Мазепа]]&nbsp;— був [[Шляхта|шляхтичем]] перша згадка про котрого пов'язана зі вбивством Яна Зеленського<ref>В.&nbsp;В.&nbsp;Кривошея Степан Мазепа і Білоцерківщина «Гілея»: Збірник наукових праць.- К., 2009. Випуск 25</ref>; [[Покозачення|покозачився]] в часи [[Хмельниччина|Хмельниччини]], став [[1654]] року Білоцерківським [[отаман]]ом. Мати&nbsp;&nbsp;— [[Марія Магдалина Мазепа|Марина Мокієвська]]&nbsp;— представниця старого шляхетського роду з [[Біла Церква|Білої Церкви]]; присвятила молоді роки сім'ї, вихованню сина [[Іван]]а та доньки [[Олександра Мазепа|Олександри]].
 
Дитинство припало на час Хмельниччини і [[Руїна|Руїни]]. Змалку мусив навчатися [[військова справа|військової справи]], [[верхова їзда|їзди верхи]], [[фехтування]]. Мати відправила на навчання до [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]]. В академії 3 роки вивчав [[Риторика|риторику]], [[Латинська мова|латину]]<ref>В. Сєрчик подає, що також в [[Колегіум єзуїтів (Полоцьк)|Єзуїтськім колегіумі]] в [[Полоцьк]]у → ''[[Олекса Вінтоняк|Вінтоняк О]].'' [http://shron.chtyvo.org.ua/Vintoniak_Oleksa/Anatema_na_hetmana_Mazepu.pdf Анатема на гетьмана Мазепу] // [[Український історик]].&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 64.</ref>. Добре володів пером, у хвилини дозвілля писав [[вірш]]і, цікавився усіма видами літературної творчості; протягом життя опанував вісім іноземних мов.
 
Закінчивши навчання, повернувся додому. Батько мріяв про велику кар'єру для свого сина, вислав його до двору короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], великого князя литовського і руського [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]]. Іван став королівським [[паж]]ем, зумів швидко завоювати прихильність короля.
 
== На королівській службі ==
[[Ян II Казимир]], син [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III]] та [[Констанція Австрійська Габсбург|Констанції Австрійської]], був у близьких взаєминах із західними монаршими дворами, щороку висилав за кордон трьох талановитих юнаків шляхетського походження для покращення освіти. Мазепа потрапив до цієї трійки стажистів; відвідав [[Німеччина|Німеччину]], [[Франція|Францію]], [[Італія|Італію]], можливо, Австрію у дипломатичній місії козаків.
 
[[1659]] року повернувся до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Гетьманські клейноди привіз як гінець від короля у березні 1663 обраному гетьманом [[Павло Тетеря|Павлу Тетері]], які той відіслав назад (згідно зі статусом, їх мав привезти посол)<ref>[[Дашкевич Ярослав Романович|Ярослав Дашкевич]]. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети&nbsp;/ Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К.: Варта, 1994.&nbsp;— С.&nbsp;267. ISBN 5-203-01639-9</ref>.
 
Познайомився зі справами українського населення (1677 року), з лобістами українського питання в сеймі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. У 1662—1669 роках король Ян-Казимир доручав Мазепі кілька різних дипломатичних місій в Україні, Османській імперії, Московії. 1670 року познайомився з сином Богдана Хмельницького Юрієм; не став на його бік, оскільки вважав його занадто слабким.
 
== Легенда про вигнання ==
[[Файл:mazeppa balfe.jpg|thumb|right|200px|Рекламний плакат до кантати М.Балфе]]
 
Під час служби при дворі [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]] мав персональний конфлікт зі шляхтичем [[Ян-Хризостом Пасек|Яном-Хризостомом Пасеком]]<ref>''Крупницький Б.'' Гетьман Мазепа та його доба.&nbsp;— К: «Україна», 2001.&nbsp;— С&nbsp;22. ISBN 966-524-097-8</ref>, що ледве не закінчився дуеллю в королівських палатах. Мазепа втратив прихильність короля, змушений був повернутися до України.
 
[[Ян-Хризостом Пасек]] згадує у своїх «Споминах» історію, яка стала популярною, хоча насправді, як більшість поетичних образів, ймовірно, далека від правди. Коханкою Мазепи була дружина визначного магната [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]; коли ошуканий чоловік дізнався про це, наказав своїм служникам зловити винуватця, прив'язати голого до дикого коня та пустити степом.
 
Ця історія з усіма подробицями була дуже романтична і приваблива, сучасники перетворили її на епопею. Поети, малярі та музики&nbsp;— [[Джордж Гордон Байрон|Байрон]], [[Гюґо Віктор-Марі|Гюго]], [[Орас Верне|Верне]], [[Даніель Буланже|Булянже]], [[Ференц Ліст|Ліст]]&nbsp;— скористалися нею у своїх творах, звеличили її героя, що став символом. Едґар Кіне порівнював нещасливу Францію до замученого Мазепи, перед яким простягалося славне майбутнє.
 
== Повернення в Україну та служба у Дорошенка ==
З 1663 року Іван Мазепа жив у родовому маєтку в селі [[Мазепинці]]; після смерті батька успадкував посаду чернігівського [[підчаший|підчашого]].
 
Наприкінці 1669 року вступив на службу до [[гетьман]]а [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]], що стало «переломним моментом» ([[Дорошенко Дмитро Іванович|Дорошенко]]) у житті та діяльності майбутнього гетьмана, який відтоді цілковито віддав себе українській державній справі<ref>{{Cite web|url=http://litopys.org.ua/coss3/ohl06.htm|title=Розділ І. Оглоблин Олександер. Гетьман Іван Мазепа та його доба|website=litopys.org.ua|accessdate=2017-03-20}}</ref>.
 
Появу Мазепи при чигиринському гетьманському дворі було пов'язано з великою зміною у його особистому житті: у Корсуні, десь у 1668—1669 роках, одружився з трохи старшою від нього вдовою [[Ганна Половець|Ганною Фридрикевич]], про яку мало що відомо. Невідомо також, чи мала вона дітей від Мазепи.<ref>(«Historische Remargues», 22.I.1704, Humburg sub dato 27.Xl.1703, Москва, Мацьків, 116).</ref>
 
У Дорошенка Мазепа був спочатку ротмістром надвірної корогви, себто командиром гетьманської гвардії, згодом (десь близько 1674 року) виконував обов'язки генерального [[Генеральний осавул|осавула]]. Брав участь у війні Дорошенка як союзника [[Османська імперія|Османської імперії]] проти [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] (похід до [[Галичина|Галичини]] 1672 року). Не був генеральним писарем: сучасну вістку про це (дуже популярну досі в історичній літературі) спростував Дорошенко (генеральним писарем у 1669—1676 роках був Михайло Вуяхевич-Височинський). Дорошенко оцінив великі здібності («метикуватості й цікавості», як каже Величко) Мазепи, доручав важливі дипломатичні місії.
 
== Перехід до Самойловича ==
[[Файл:Iohannes Mazeppa.jpg|200px|праворуч|thumb|Іван Мазепа]]
У червні [[1674]] року Дорошенко послав Мазепу до [[Кримський півострів|Криму]] й [[Османська імперія|Османської імперії]], дав [[Татари|татарський]] [[ескорт]], кілька полонених [[Козаки|козаків]] із [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]], призначених у подарунок [[Хан|ханові]] та [[султан]]ським достойникам. Під час подорожі біля річки [[Інгул]] Мазепа потрапив до рук [[Військо Запорозьке|запорожців]], які могли його вбити; кошовий отаман [[Іван Сірко]] впізнав Мазепу й урятував. Коли [[гетьман]] Лівобережної України [[Іван Самойлович]] довідавшись про це, зажадав у Сірка видати йому Мазепу, Сірко спочатку відмовив, але під тиском московського уряду змушений був відіслати Мазепу до [[Батурин]]а (липень 1674 року). Досвідом у міжнародних справах, бездоганними манерами Мазепа переконав Самойловича зробити його довіреною особою (було обрано [[Військовий осавул|військовим осавулом]]).
[[Файл:Portret Mazepa.jpg|міні|200пкс|Портрет Івана Мазепи, який експонується в [[Дніпро (місто)|Дніпровському музеї]].]]
 
== Здобуття гетьманства ==
{{main|Коломацький переворот}}
[[Булава]] гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила [[1687]] року внаслідок чергової антигетьманської змови [[Генеральна старшина|генеральної старшини]], інспірованої фаворитом тодішньої [[Софія Олексіївна|московської правительки Софії]] князем [[Голіцин Василь Васильович|Василієм Голіциним]]; гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] позбавлено влади та заслано до [[Сибір]]у. Невдовзі сам фаворит потрапив в опалу, попрямував слідами Самойловича, втратила владу [[Софія Олексіївна|Софія]]. Здавалося, за такого розкладу сил гетьманувати Мазепі залишилися лічені дні; у таких непевних умовах зумів втримати владу, істотно зміцнив власні позиції.
 
У старшини, що скинула Самойловича, були й інші, досить впливові кандидати&nbsp;— [[генеральний обозний]] В.&nbsp;Борковський та [[Полтавський полк Війська Запорозького|полтавський полковник]] [[Левенець Прокіп|Прокіп Левенець]]. Перемогла кандидатура Мазепи, оскільки на той час вона була прийнятна окрім старшини, і для царського уряду, адже Мазепа мав впливові зв'язки в московських урядових колах.
 
[[Генеральна військова рада|Військова рада]], яка відбулася 25 липня, мала лише формальне значення. Вжито було всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні план виборів&nbsp;— місце голосування було оточене тісним колом («у шість чоловіка») московського війська. Навколо козаків розставлено стрільців і рейтарів. На Раді присутні були тільки 800 кінних і 1200 піших козаків, тобто зовсім незначна частина козацького війська. Старшина, яка стояла в перших рядах, вигукнула ім'я Мазепи, а коли дехто спробував називати інші ім'я, їх «вмить угамували». Іван Мазепа був обраний на гетьмана України<ref>[http://litopys.org.ua/coss3/ohl07.htm О.Оглоблин «Гетьман Іван Мазепа та його доба» Розділ II]</ref>.
 
Мав тоді 50 років, був людиною з величезним життєвим та політичним досвідом. Обрання Мазепи пов'язане було з підписанням нових [[Коломацькі статті|«Коломацьких статей»]] (основа&nbsp;— «[[Глухівські статті]]» [[Дем'ян Многогрішний|Многогрішного]] [[1669]] року, з деякими додатками на користь Москви).
 
Так, було застережено, що Україна не сміє порушувати вічний мир з [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] і повинна підтримувати добросусідські стосунки з [[Кримське ханство|Кримом]]. Знову заборонено Україні мати дипломатичні стосунки з іншими державами. Окрім залог та [[Воєвода|воєвод]], що були в [[Київ|Києві]], [[Чернігів|Чернігові]], [[Ніжин]]і, [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі]] та Острі, московська [[Гарнізон|залога]] мала стояти в гетьманській [[Резиденція|резиденції]]&nbsp;— [[Батурин]]і&nbsp;— для постійного контролю над гетьманським [[уряд]]ом. Заборонялося «голосов испущать», що «Малороссийский край гетманского регименту», а тільки казати, що він належить до єдиної держави з Великоросійським краєм. Тому мусить бути вільний перехід з [[Москва|Москви]] в Україну. [[Гетьман]] і [[Козацька старшина|старшина]] повинні дбати про зміцнення зв'язків між двома народами.
 
== Гетьманство ==
[[Файл:Мазепа Коломак 02.jpg|thumb|праворуч|240px|Пам'ятник Івану Мазепі у [[Коломак (смт)|Коломаку]], на ймовірному місці, обрання його гетьманом України]]
[[Файл:Апостол 1.jpg|thumb|200px|Сторінка з «Апостола» 1695 року, з титулом Івана Мазепи]]
 
Метою Мазепи як гетьмана [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] було об'єднання козацьких земель [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]], [[Правобережна Україна|Правобережжя]], Запоріжжя і, якщо можливо, [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] і [[Ханська Україна|Ханської України]] в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою<ref>{{ЕІУ|6|422}}</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Мазепа