Орден Кутузова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 68:
== Кавалери ордену==
 
Першими кавалерами '''ордену Кутузова I ступеня''' Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[28 січня]] 1943 року стали 17 воєначальників. Ордена отримали командувач [[ЗакавказськийЗакавказький фронт|Закавказьким фронтом]] [[генерал армії (СРСР)|генерал армії]] Тюленев І.В. (за звільнення [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]) та командувач [[Калінінський фронт|Калінінським фронтом]] [[генерал-полковник]] Пуркаев М.А. (за звільнення [[Великі Луки|Великих Лук]]); заступник командувача [[Південний фронт|Південним фронтом]] [[генерал-лейтенант]] Захаров Г.Ф. і начальник штабу [[ДонськойДонський фронт|Донського фронту]] генерал-лейтенант Малінін М.С.; командувачі арміями генерал-лейтенанти Галанін І.В., Галицький К.Н. ([[генерал-майор]]), Громадін М.С., Духанов М.П. (генерал-майор), Жадов А.С., Федюнинський І.І. та інші. Майже всі удостоїлися нагород за проведення операцій в районі [[Сталінград]]у.
 
Знак №1 ордену Кутузова I ступеня отримав командувач 24-ою Армією Донського фронту генерал-лейтенант Галанін І.В. за [[Бій|бої]] під Сталінградом. Пізніше Галанін став кавалером двох орденів Кутузова I ступені. Деякі радянські воєначальники були удостоєні нагородження орденом Кутузова I ступеня двічі і навіть тричі.