Нідерланди: відмінності між версіями

На початку [[XXI століття]] нижче за рівень моря було розташовано понад 50 % території країни, включаючи майже всі західні землі. Більшу їх частину нідерландці почали відвойовувати у моря ще у [[XIII століття|XIII]] столітті і зуміли перетворити на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілководь були обгороджені греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами. [[Повінь Святої Люсії|Повінь в день Святої Люсії]] [[1287]] року призвела до утворення [[Затока|затоки]] [[Зейдерзе|Зьойдерзе]], яка після будівництва греблі ''Афсльойтдейк'' перетворилась на прісноводне озеро [[Ейсселмер]]. Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко розташовані вище навколишніх межиріччів, складених пухкими осадовими породами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями. З [[1927]] в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проекту з осушення затоки [[Зейдерзе|Зьойдерзе]]. До [[1932]] було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Так був створений перший [[польдер]] [[Вірінгермер]] на північному заході, потім [[Уркерланд]] на північному сході. Таким же чином були осушені території східного і південного Флеволанду. Наприкінці [[1980-ті|1980-х]] років завершилося створення [[Маркервард]]у. На них в 1985 році утворили провінцію [[Флеволанд]]. Зі східного та південного боків залишили протоку, яка являє собою низку з'єднаних між собою озер. В [[1975]] році була збудована дамба ''Гавтрибдейк'', яка відокремила від озера Ейсселмер південно-західну частину — озеро [[Маркермер]]. Після повного закінчення проекту у моря буде відвойовано понад 60 % початкової площі затоки.