Мар'янівка (Виноградська сільська громада): відмінності між версіями

Після [[Жовтневий переворот|Жовтневої революції]] радянська влада конфіскувала землі і маєток. Землі були роздані селянам села [[рубаний Міст (Лисянський район)|Рубаний Міст]], якими вони користувалися до [[1922]] року. Наприкінці [[1924]] року на базі земель булобув утвореноутворений [[радгосп]], до якого входили й землі сіл [[Павлопіль|Павлополя]] і [[Антонівка|Антонівки]]. Директором був [[Йосип Іванович Бойко]], який у [[1937]] році був репресований., Пізніше йогоале булопізніше реабілітовано. До [[1937]] року радгосп був високорентабельним господарством[[господарство]]м. Перед [[Друга світова війна|Вітчизняною війною]] його приєднали до [[верхнячка (смт)|Верхняцької]] елітно-дослідної станції. Тут вирощували насіннєві [[пшениця|пшеницю]], [[овес]], [[ячмінь]] та городні культури. Основною технічною культурою був [[мак]]. Поряд із зерновим господарством розвивалося [[тваринництво]]. В [[1930]] році радгоспу було присвоєно ім'я «13-річчя Жовтня».

Восени [[1941]] року Мар'янівка була [[окупація|окупована]] [[німеччина|німецькими]] військами. В час окупації на території радгоспу було організовано господарство, де в основному працювали військовополонені. У [[1942]] році серед військовополоненихними була утворена організація опору, яка тримала зв'язок з [[партизани|партизанським]] загоном ім. Кутузова та надавала допомогу продуктами. Мар'янівська група опору вбила трьох [[фашист]]ів, після чого німці посилили репресії і знищили її членів та багатьох жителів з навколишніх сіл. [[8 березня|8]]-[[10 березня]] [[1944]] року селище було остаточно визволене радянськими військами. Німці, відступаючи, повністю спалили все, залишивши тільки пам'ятні стіни. Після війни в історії радгоспу[[радгосп]]у було багато приєднань та від'єднань, аж поки в [[квітень|квітні]] [[1960]] року господарство змінило свій профіль: із зернового перейшло на [[тваринництво|м'ясомолочний напрямок]].

[[1960]] року директором став [[Григорій Титович Шкатюк]]. За роки його керівництва [[радгосп]] було нагороджено дипломом II ступеня [[ВДНГ]] [[СРСР]], а самого відзначено [[орден Леніна|орденом Леніна]]. За правління Григорія Титовича Мар'янівка з напіврозваленого після війни хутора перетворилася в робітниче [[селище]]. Одна за одною виростали новобудови. В цей період тут було споруджено потужний [[свинарство|свинарський комплекс]] на 12 тисяч голів, зведено двоповерховий Палац[[Будинок культури]] і спорту, [[дошкільний навчальний заклад|дитячий садок]], двоповерхові житлові будинки. При будинку культури було створено [[хор]] ветеранів, духовий [[оркестр]], [[вокально-інструментальний ансамбль]]. Сам Григорій Титович бувне активнимрідко був учасником художньої самодіяльності.

[[1976]] року [[Держбуд СРСР,]] та [[Державний комітет з цивільного виробництва й архітектури]] визнав [[селище]] одним з найкращих у країні. Цього ж року Шкатюка переводять у [Канів]]. Новим директором радгоспу став [[Кондратьєв Олександр Іванович]], який продовжив справу свого попередника у плані розбудови. В період керівництва Кондратьєва (1976—1990[[1976]]—[[1990]] роки) в селищі було збудовано нову [[школа|школу]], відкрито ковбасний цех, асфальтний [[завод]], дитячий садок, приміщення тваринницьких ферм у селах [[розкошівка (Лисянський район)|Розкошівка]], [[рубаний Міст (Лисянський район)|Рубаний міст]], тракторні бригади у Мар'янівці та селах Розкошівка і Рубаний міст, критий тік у селищі, заасфальтовано дороги, зведено цілу вулицю житлових будинків присадибного типу.