Відмінності між версіями «Рудницька Мілена Іванівна»

правоп., вікіф., шаб., кат., оформ.
(категоризація)
(правоп., вікіф., шаб., кат., оформ.)
{{Othernames|Рудницька}}
{{Письменник}}
Д-р '''Міле́на Іва́нівна Рудни́цька''', у заміжжішлюбі ''Лисяк'' ([[15 липня]] [[1892]], [[Зборів]]&nbsp;— [[29 березня]] [[1976]], [[Мюнхен]])&nbsp;— українська громадсько-політична діячка, [[журналістка]], [[письменниця]], учителька середніх шкіл. Голова центральної управи [[Союз Українок|Союзу Українок]]. ДокторПіонерка [[Фемінізм в Україні|українського фемінізму]]. Має докторський ступінь з філософії (1917).<ref name="МЩ6">''Мельничук Б.'', ''Щербак Л.'' Рудницька Мілена Іванівна…&nbsp;— С. 206.</ref>
 
== Біографія ==
[[Файл:Мілена-рудницька.jpg|250px|thumb]]
ВикладачВикладачка на [[Вищі Педагогічні Курси|Вищих Педагогічних Курсах]] у [[Львів|Львові]] (1921—1928), одна з ідеологівідеологинь українського жіночого руху[[Фемінізм|фемінізму]] Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.
 
Голова центральної управи [[Союз Українок|Союзу Українок]] (за її головування він розрісся у сильну всенародну організацію), Українського жіночого конгресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок<ref>«Світовий союз українок» був створений на з'їзді у Львові 1937 року, але через подальші воєнні події [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] розгорнути працю не вдалося.</ref>, політичної жіночої організації «[[Дружина Княгині Ольги]]»; редакторредакторка двотижневика «Жінка» (1935—1939); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах. Активна діячка [[УНДО]], посол до [[Сейм Республіки Польща|польського сейму]] (1928—1935, працювала у його комісіях&nbsp;— освітній і закордонних справ).
 
Як делегатка Української Парламентарної Репрезентації захищала в Лізі Націй українські петиції, зокрема в справі т.&nbsp;зв. [[пацифікація|пацифікації]] і голоду в [[УРСР|Радянській Україні]], мала контакти з урядовими і громадськими колами [[Західна Європа|Західної Європи]] і виступала з доповідями на міжнародних з'їздах.
 
У 1936—1939&nbsp;— членучасниця президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939&nbsp;— на еміграції: [[Краків]], [[Берлін]], [[Прага]], [[Женева]] (де у 1945—1950 була директоромдиректоркою Українського Допомогового Комітету<ref>В 1947 році у Швейцарії був заснований Український Допомоговий Комітет для допомоги українським біжинцям в [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Австрія|Австрії]] та [[Німеччина|Німеччині]], а також для допомоги студентам, які навчалися у Швайцарії. На той час їх було 21 особа і вони згуртувалися в студентьку громаду при бернському університеті. На жаль, діяльність цих орґанізацій не була тривалою. Через несприятливі обставини та брак фінансової помочі значна частина українських студентів залишила Швайцарію, так само як і ті, що вже отримали освіту, та не мали перспектив одержати дозвіл на працю за професією. Побачивши базнадійність своїх зусиль, покинула Швайцарію і пані Мілєна Рудницька&nbsp;— уже відома в швайцарських колах як член парламентської групи в польському сеймі та ініціатор різних програм стосовно допомоги українцям. В швайцарському Червоному Хресті, наприклад, їй відповіли, що вони допомагають людям лише в тих державах, з якими Швайцарія має дипломатичні зв'язки.</ref>), [[Нью-Йорк]] і [[Мюнхен]]).
 
Значна частини її діяльності Рудницької присвячена журналістиці. У 1918 вона булавходила членомдо редакції тижневика «Наша мета» (Львів), у 1922—1925 редагувала щотижневу сторінку у газеті «[[Діло (газета)|Діло]]», була редакторомредакторкою двотижневика «Жінка» (ідеологічний орган [[Союз українок|Союзу українок]]) у 1935—1939. З 1919 виступала зі сторінок у пресі на політичні, [[Фемінізм|феміністичніфеміністські]] й виховні теми.
 
Похована у Мюнхені. У 1993 році перепохована у Львові в родинній гробниці на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 54.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 307|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>
 
=== Твори ===
Окремі книжки:
Окремі книжки: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під більшовиками» (1958), «[[Іван Боско|Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970, про патріарха [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]]<ref name="МЩ6"/>).
 
* «Українська дійсність і завдання жінки» (1934),
== Вшанування пам'яті ==
* «Західна Україна під більшовиками» (1958),
На честь неї названо 56 курінь УПЮ імені Мілени Рудницької, який у 2015 році став найкращим куренем року у станиці Івано-Франківськ.
* «[[Іван Боско|Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963),
* «Невидимі стигмати» (1970, про патріарха [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]]<ref name="МЩ6" />).
{{Розширити розділ}}
 
== Пам'ять ==
На честь неїМілени Рудницької названо 56 курінь УПЮ[[Улад іменіпластунів-юнаків Міленита Рудницькоїпластунок-юначок|УПЮ]], який у 2015 році став найкращим куренем року у станиці Івано-Франківськ.
 
== Див. також ==
 
* [[Фемінізм в Україні]]
 
== Примітки ==
[[Категорія:Членкині «Союзу українок»]]
[[Категорія:Діячі фемінізму в Україні]]
[[Категорія:Феміністки]]
[[Категорія:Доктори філософії]]
[[Категорія:Посли до Польського сейму]]