Никифор Меліссен: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 55:
'''Никифор Меліссен''' (бл. [[1045]] — [[17 листопада]] [[1104]]) — політичний та військовий діяч [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]].
==
Походив з військовиків Бурців та аристократичного роду [[Меліссени|Меліссенів]]. Народився близько 1045 року в місті [[Дорілей]] ([[Фригія]]). Його батько належав до роду Бурців, а мати — Меліссенів. Замолоду отримав титул вестарха. У 1065 або 1066 року пошлюбив представницю знатного роду [[Комніни|Комнінів]]. Невдовзі призначається дукою [[Софія|Триадіци]] з титулом магістра. Після цього був судією та катепаном Кіпру.
Рядок 64:
1079 року втік до Малої Азії, де перетягнув на свій бік низку міст, а також отримав військову підтримку з боку сельджуків. На початку 1080 року оголосив себе імператором. До осені 1080 року Меліссена встановив владу над західною та центральною частинами Малої Азії. Для придушення заколоту імператор Никифор III відправив [[Олексій I Комнін|Олексія Комніна]], але той відмовився виступати проти шварґа. Тоді проти Меліссена відправлено військо на чолі із євнухом Іоанном. У лютому 1081 року Никифор Меліссен зайняв нікею. Але невдовзі опинився в облозі імператорських військ. Втім зумів відбити напади та змусити супротивника відступити.
У березні 1081 року зайняв місто [[Ускюдар|Хризополь]] (на азійському узбережжі Босфорської протоки). Тут довідався про початок повстання проти імператора Олексія Комніна. останньому Меліссен запропонував розділити імперію. При цьому погодився отримати її азійську частину. Але Комнін відмовився, запропонувавши титул цезаря.
Після сходження на трон Олексія Комніна отримав титул цезаря, посаду дуки Фессалоніки, а також усі доходи від цього міста пожиттєво.
З кінця 1080-х
У 1095 році разом з Георгія Палеологом брав участь у відбиті нападу половців на землі центральної Болгарії в області Берроя. Помер у 1104 році.
|