Никифор Меліссен: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 56:
 
== життєпис ==
Походив з військовиків Бурців та аристократичного роду [[Меліссени|Меліссенів]]. Народився близько 1045 року в місті [[Дорілей]] ([[Фригія]]). Його батько належав до роду Бурців, а мати — Меліссенів. Замолоду отримав титул вестарха. У 1065 або 1066 року пошлюбив представницю знатного роду [[Комніни|Комнінів]]. Невдовзі призначаєтсьяпризначається дукою [[Софія|Триадіци]] з титулом магістра. Після цього був судією та катепаном Кіпру.
 
1070 року на посаді іпостратега (заступника головнокомандувача) брав участь увійськовомуу походувійськовому поході на чолі ізз тестем [[Мануїл Комнін (куропалат)|Мануїлом Комніном]] проти сельджуків у фемі Армеіакон, але візантійці зазнали ніщивної поразки у битві при Себастії. Меліссен разом з Комніном потрапив у полон, але Мануїл переконав сельджуцького очільника Хризоскула перейти на бік імперії. Тому Никифор Меліссен невдовзі повернувся до Константинополя. Слідом за цим у 1071—1076 роках був протопроедром і катепаном якоїсь прикордонної області на Балканах.
 
У 1077 році залишився вірним імператорові [[Михайло VII|Михайлу VII]] під час заколоту [[Никифор III Вотаніат|Никифора Вотаніата]]. На дяку Меліссена було призначено протопроедром і моностратегом феми Анатолік. Але після перемоги Вотаіата, Никифора Меліссена заслано на о.  Кос.
 
1079 року втік до Малої Азії, де перетягнув на свій бік низку міст, а також отримав військову підтримку з боку сельджуків. Напочатку 1080 року оголосив себе імператором. До осені 1080 року Меліссена втсановив владу над західною та центральною частинами Малої Азії. Для придушення закооту імператор Никифор III відправив [[Олексій I Комнін|Олексія Комніна]], але той відмовився виступати проти шварґа. Тоді проти Меліссена відправлено військо на чолі із євнухом Іоанном. У лютому 1081 року Никифор Меліссен зайняв нікею. Але невдовзі опинився в облозі імператорських військ. Втім зумів відбити напади та змусити супротивника відступити.