Благородні гази: відмінності між версіями

Інертні гази відрізняються хімічною неактивністю (звідси і назва). Проте, в 1962 році Ніл Барлетт показав, що усі вони за певних умов можуть утворювати сполуки (особливо охоче з флуором). Найбільш «інертні» неон і гелій : щоб змусити їх вступити в реакцію, треба застосувати багато зусиль, штучно іонізуючи кожен атом. [[Аргон]] можна профторувати за жорстких умов в дифторид.<ref>{{cite journal|doi = 10.1016/S0010-8545(02)00202-3|title = The chemistry of krypton|year = 2002|last1 = Lehmann|first1 = J|journal = Coordination Chemistry Reviews|volume = 233–234|pages = 1–39}}</ref> [[Ксенон]] же, навпаки, занадто активний (для інертних газів) і реагує навіть за нормальних умов, демонструючи мало не усі можливі міри окислення (+1, +2, +4, +6, +8).<ref>{{cite journal|last=Moody|first=G. J.|title=A Decade of Xenon Chemistry|journal=Journal of Chemical Education|year=1974|issue=10|volume=51|pages=628–630| url=http://www.eric.ed.gov/ERICWebPortal/custom/portlets/recordDetails/detailmini.jsp?_nfpb=true&_&ERICExtSearch_SearchValue_0=EJ111480&ERICExtSearch_SearchType_0=no&accno=EJ111480|accessdate=2007-10-16|doi=10.1021/ed051p628|bibcode= 1974JChEd..51..628M }}</ref> Радон теж має високу хімічну активність, але він сильно радіоактивний і швидко розпадається, тому детальне вивчення його хімічних властивостей ускладнене, на відміну від ксенону. Унуноктій, незважаючи на його приналежність до 8 групи періодичної таблиці, може не бути інертним газом, оскільки передбачається, що за нормальних умов в силу релятивістських ефектів він знаходитиметься в твердому стані.