Відкрити головне меню

Зміни

136 байтів вилучено, 11 місяців тому
Забагато вікіпосилань та їх повторювання.
| style="text-align: right;" | Народні [[прислів'я]] та [[Приказка|приказки]] про хліб
|}
[[Українці]], як [[Рільництво|землеробський]] народ із давніми [[традиція]]ми, здавна використовували [[жито]] і [[Пшениця|пшеницю]] як головні харчові культури. Тому українці дуже шанували хліб. Хліб на столі вважався найбільшою святинею. [[Хліб-сіль]], подані гостеві на [[Вишивка|вишитому]] [[рушник]]у, були й залишаються вищим проявом гостинності. З хлібом пов'язано безліч [[Звичай|звичаїв]] і повір'їв, наприклад, хліб дозволялося різати тільки у висячому положенні і тільки в напрямку до себе. Якщо шматок хліба впав, його слід було підняти, поцілувати і знову покласти на стіл, бо викинути шматок вважалося святотатством. У цих звичаях виявився постійний острах [[голод]]уголоду, який переслідував предків сучасних українців.<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref> «[[Забудьок]]» (хліб, забутий у [[піч|печі]]) використовували для того, щоб допомогти щось забути, наприклад дівчині, яка виходила заміж&nbsp;— скоріше забути батьківську домівку, [[худоба|худобі]] купленій на [[ярмарок|ярмарку]]&nbsp;— забути старого господаря і т. ін.
 
[[Українці]] хліб вшановують як святиню, в народі про нього так і кажуть: «святий хліб». Великим [[гріх]]ом вважається викинути навіть маленький шматочок. Колись вірили, що на тому світі люди, які без пошани ставилися до хліба, збиратимуть усі викинуті під час земного життя крихти. Залишки хліба віддавали [[Домашні тварини|свійським тваринам]] або спалювали в [[піч|печі]].
 
[[Файл:Bread in Ukrainian embroidered towel.jpg|thumb|Хліб на українському вишитому рушнику]]
Хліб є символом [[добробут]]у. Побажання «хліб та сіль» прикликає до родини [[багатство]]. Хлібні [[Жертвопринесення|жертви]] у давнину приносили хатнім духам, зокрема [[домовик]]у, духам землі&nbsp;— щоб добрий був [[урожай]], [[водяник]]у&nbsp;— щоб не топив [[Худоба|худоби]] та [[Люди|людей]].
 
Обіцянку, яку скріпили хлібом, не можна було порушити. Хлібинами обмінювались, укладаючи важливі [[Торгівля|торговельні]] або земельні угоди. [[Сватання|Свати]] приносили до [[Хата|хати]] [[Дівчина|дівчини]] хлібину, а взамін, у разі згоди, отримували [[Паляниця|паляницю]]. Подекуди під час [[сватання]] спеціально випечений [[пиріг]] ділять навпіл. Одну його половину віддають представникам роду молодого, друга залишається в батьків молодої. Це було відлунням давнього [[причастя]]. Колись усі, хто їв за одним столом [[ритуал]]ьну страву, вважалися спільниками в певній справі. Це був лише [[обряд]], який пізніше переродивсь у традицію завершувати важливу роботу великим застіллям із багатьма наїдками. Але обов'язково була якась головна «хлібна» [[страва]], яку навіть не завжди споживали. Вона мала суто обрядовий характер.
 
Хліб і досі відіграє важливу роль у [[Весілля|весільних]] та [[Поховання|поховальних]] обрядах. [[Науковець|Учені]] вважають, що серед інших [[Слов'яни|слов'янських]] [[обряд]]ових дійств українське весілля посідає перше місце за повнотою застосування ритуального хліба, починаючи від моменту [[сватання]].
 
У весільній церемонії [[коровай]] бере участь від початку і до кінця. Ним благословляють молоду пару батьки. Гості, обдаровуючи молодих, подарунки кладуть «на коровай» чи «до короваю». Врешті, святкування завершується поділом короваю. Серединка дістається молодятам, як [[символ]] зародження нового життя. Потім староста ділить коровай між гостями, а основа, або так звана «підошва» віддається [[музикант]]аммузикантам за веселу музику. Часто перед цим молодь, яка залишилася до кінця, танцює з підошвою. Це називається «розтанцювати коровай».
 
Важливе місце серед інших різновидів обрядового хліба посідають [[Паска|паски]], які в деяких регіонах [[Україна|України]] називаються «баби». На сході пасхальний хліб був інакшим&nbsp;— прісним, мав прямокутну форму і пов'язувався з [[Чоловіча стать|чоловічою]] [[символ]]ікоюсимволікою. Перше свідчить про те, що ця [[традиція]] дуже давня, адже прісний хліб з'явився раніше, ніж дріжджовий. Друге&nbsp;— про те, що цей хліб був присвячений підземному богу, пов'язаному із [[Фертильність|плодючістю]]. [[Прямокутник]] у ранніх формах [[мистецтво|мистецтва]] позначав [[Поле (сільське господарство)|поле]] й був символом цього бога.
 
== Цікаві факти про хліб ==
222

редагування