Феофіл (візантійський імператор): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 20:
Поряд з корисними спорудами, як міські морські стіни, як величезна [[богодільня]], поряд з пристроєм державної сигналізації (вогнями на вершинах гір) від столиці до арабських меж, Феофіл задовольняв своїй пристрасті до розкоші і мистецтв. Прекрасні палацові споруди — фонтан [[Фіалу]], портики [[містерія|Містерії]] і Сигма, так званий Таємничий тріконх, новий [[іподром]], заміський палац Врія в арабському стилі, палата для музичних органів в палаці — свідчать про розкіш Феофіла і в той же час про вплив східного мистецтва і смаків, провідниками яких були патріарх Іоанн Граматик і вчений Лев Математик.
Підтримуючи стосунки із західними імператорами, [[Людовик Благочестивий|Людовиком Благочестивим]] і [[Лотар I|Лотаром]], і з кордовським халіфом, користуючись перемир'ям з [[болгарія|Болгарією]], Феофіл призвав [[венеція|Венецію]] проти арабів, що завоювали [[Палермо]], [[Тарент]] і Барі. На півночі Чорного моря він вступив в союз з [[Хозари|хозарами]] і збудував в гирлі Дону фортецю [[Саркел]], проти [[Печеніги|печенігів]]. Великою допомогою служили йому перські вихідці, що повстали проти арабського халіфа і втекли до Візантії; їх було декілька тисяч, і з них були сформовані особливі загони, якими керував перс [[Феофоб]], що став при Феофілі знаменитим воєначальником; Феофіл видав за нього свою сестру Олену.
Перші походи Феофіла в [[сирія|Сирію]] проти багдадських халіфів [[аль-Мамун|Мамуна]] ([[831]]) і [[аль-Мутасім|Мутасіма]] ([[837]]) були вдалі; але потім Мутасім, покінчивши з іншими ворогами, жорстоко помстився Візантії. Його полководець Афшин розбив Феофіла, що ледве врятувався від полону; сам Мутасім обклав і зруйнував 838 року візантійську твердиню в Малій Азії Аморій, батьківщину імператора, перебивши і забравши в полон багато християн. Хоробрі начальники Аморія, на чолі з патрікієм Аетієм, після довголітнього полону були страчені за вірність християнству — [[42 Аморійські мученики]]. Загибель рідного міста і поразка християн сильно вплинули на Феофіла; він захворів, і менше ніж за 4 роки хвороба звела його в могилу. Вмираючи, він, за переказами, примирився з православ'ям, поцілувавши ікону, яку піднесла йому Феодора.
| |||