Деревляни: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 41:
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К. В. Лебедєва]] «Князь Ігорь збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Древляни''', ''деревляни'' ({{lang-orv|Древлѧне}}<ref name="Іпатій"/>, {{lang-cz|Drevljané}}, тепер [[поліщуки]])&nbsp;— [[слов'яни|східнослов'янське]] плем'я (союз племен), у [[6 століття|VI]]-[[10 століття|X&nbsp;ст.]] жили на українському [[Полісся|Поліссі]]<ref name="деревляни">стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. На півночі землі ''Древлян'' доходили до р. [[Прип'ять|Прип'яті]], на півдні&nbsp;— до річок [[Здвиж]]у і [[Тетерів|Тетерева]], на сході&nbsp;— до р. [[Дніпро (річка)|Дніпра]], на заході&nbsp;— до межиріччя [[Случ (притока Горині)|Случі]] й [[Горинь (річка)|Горині]]<ref name="деревляни"/>. За повідомленнями [[КонстянтинКостянтин VII Багрянородний|КонстянтинаКостянтина VII Багрянородного]] на півдні їх землі межували з [[Печеніги|печенігами]]. Повністю увійшли у [[Етногенез українців|формування]] [[український народ|українського народу]]<ref name="деревляни"/>.
 
Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996&nbsp;р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>, [[Овруч|Вручій (Овруч)]]<ref name="Полісся"/>, [[Радомишль|Мическ, Микгород (Радомишль)]], [[Малин]].
Рядок 52:
== Етимологія ==
Назва племені деревляни дав.-рус. «дєрєвлѧнє» ({{lang-uk|деревляни}}, {{lang-orv|Древлѧне}}<ref name="Іпатій">[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ] </ref>) ідентична [[Староцерковнослов'янська мова|старо-слов'янському]] слову древляни, «дрєвлєнє» де неповноголосся видає запозичення з староболгарської. В давньоруській найперша форма це «дєрєвлѧнє» є у значенні дерева за верем'яних літ первинно «лісові люди»: занє сѣдоша въ лѣсѣхъ «бо вони поселилися в лісах» (Лаврентівський літоп.), у середньогрецькій Δερβλενίνοι [букв.
дервленіні] (КонстКост. Багр.). Від де́рево. Так прозвалося як й інші племена за місцевістю, тому вторинне значення деревній як старий, старший, яке у стар.-церк.-слов. дрєвній є вторинним значенням слова.
 
У XIX&nbsp;ст. [[Гільфердінг Олександр Федорович|Ґільфердінґ]] досліджував мову й культуру ''деревлян'' серед [[полабські слов'яни|полабських слов'ян]]<ref>Гильфердинг А. Ф., [http://www.knigafund.ru/books/171394/read#page15 Памятники наречия залабских древлян и глинян], г. Санкт-Петербурге, 1856 г., 77 с. (репринт 2012 г.) ISBN 978-5-458-55473-2 {{ref-ru}}</ref>.