Пізній палеоліт України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 18:
* пізню - 19—14 тисяч років тому,
* фінальну (кінцеву) - 14— 10 тисяч років тому.
== Рання Пора (40—27 тисяч років тому) ==
Розпочалася з приходом людини розумної до Європи близько 40 тисяч років тому й закінчилася з вимиранням неандертальців близько 28 тисяч років тому. Відома під назвою ''перехідного періоду від середнього до пізнього палеоліту,'' або ''початкового пізнього палеоліту''.
Культурні рештки зазвичай пов’язані з верхніми горизонтами витачівських ґрунтів палеогеографічної схеми НаталіїГерасименко (2004, с. 18—19). Поховані витачівські буро-коричневі ґрунти (Vtb1, Vtb2, Vtc) формувалися 55—27 тисяч років тому в досить теплих і вологих кліматичних умовах середньовалдайського між-стадіалу.
За різними європейськими схемами відповідниками верхньої товщі витачівського похованого ґрунту є геологічні горизонти до-финівський (за М. Ф. Векличем), брянський, дунаєвський, паудорф, денекамп, хенгело й арсі. Похований ґрунт зазвичай побитий морозобійними тріщинами з покривного горизонту лесу, що спричинило розсіювання артефактів по вертикалі. Такий «звішений» стан культурного шару зафіксований на багатьох стоянках початку пізньо-давньокам’яної доби:
* в Україні [[Вись]], [[Стінка]], [[Ворона (значення)|Ворона]]-ІІІ,
* у Росії [[Бирюча Балка]] й [[Сунгир]].
Значний прогрес досліджень набув у вивченні:
* [[Селетська культура|селетоїдних]] пам’яток [[Буран-Кая|Буран-Кая-ІІІС]] у Криму (В. П. Чабай), [[Міра]] в Надпоріжжі (В. М. Степанчук, В. Ю. Коен) та [[Вись]] під Новомиргородом (Залізняк, Беленко, Озеров 2008; Залізняк, Беленко 2009),
* численних [[Мустьєрська культура|пізньомустьєрських]] стоянок Гірського Криму ([[Заскельне|Заскельна]] VI, [[Пролом]] І і ІІ, [[Кабазійська культура|Кабазі]] ІІ, Буран-Кая ІІІВ та інші).,
* оріньякських горизонтів стоянки [[Сюрень (археологія)|Сюрень]] І у Криму (Ю. Е. Демиденко, 2000),
* дуже ранньої стоянки [[Сокирниця (Хустський район)|Сокирниця]] у Закарпатті (В. І. Усик і інші, 2004).
У межах ранньої пори пізньої давньокам’яної доби України археологічні джерела виділено три типи культурних традицій (останнім часом називаються технокомплексами):
# органічне продовження середньопалеолітичних ([[Неандерталець|неандертальських]]) технологій; представлена стоянками технокомплексів [[мікок]] і [[Леваллуазька техніка|левалуа]]-[[Мустьєрська культура|мустьє]];
# пізньопалеолітичні новації, що пов’язують зі щойно прибулими до Європи кроманьйонцями, представлена [[Оріньяцька культура|оріньяком]] та дуже ранніми комплексами типу [[Сокирниця (Хустський район)|Сокирниця]]-І;
# демонструє синтез середньо- й пізньопалеолітичних технологій виразні, але дуже різні колекції [[Селетська культура|селетського]] технокомплексу.
== Джерела ==
| |||