Сіножать: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
доповнення |
||
Рядок 2:
{{перенаправлено|Косовиця|Жнива|про збирання зернових див.}}
'''Сіно́жа́ть''', '''сінокі́с''', '''косовиця''' — косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння.
== У традиційному господарстві ==
Сінокіс був важливою порою в житті хлібороба, бо сіно заготовляли на зиму для худоби, пов'язуючи з ним зимове благополуччя для родини. Сприятливими для заготівлі сіна є сонячні, погожі дні, а дощі були істотною проблемою, що й відбито в прислів'ях: «Як сіно косять, то дощів не просять», «Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду», «Не в дощ, а в годину сіно гребуть».
== Сінокісні угіддя ==
Рядок 15 ⟶ 18:
Врожайність сіна на природних сіножатях 8 — 12 центнерів з 1 га, на поліпшених сягає 30 — 50 центнерів.
== Прислів'я ==
* ''Хто добре косить, той їсти не просить''
* ''Як сіно косять, то дощів не просять''
* ''Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду''
* ''Не в дощ, а в годину сіно гребуть''
* ''Язиком сіна не накосиш''
* ''Під носом косовиця, а на розум не орано'' (про молодого, недосвідченого хлопця)
* ''Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо'' (про передчасний початок)
* ''Пішов на косовицю з собачкою''
* ''Косять порою, а жують зимою''
== Див. також ==
| |||