Олицька ратуша: відмінності між версіями

Зображена на малюнках [[Юзеф Ігнацій Крашевський|І.&nbsp;Крашевського]] ратуша почала зводитись на місці старої не пізніше [[1647]] року коштом князя [[Радзивілл Альбрехт Станіслав|Станіслава Альбрехта Радзивілла]]. Як видно з ілюстрацій, вона являла собою прямокутну в плані багатоярусну будівлю, витягнуту по [[вісь|осі]] з [[північ|півночі]] на [[південь]]. Два верхні яруси [[вежа|вежі]] були розчленовані [[арка|арочними]] декоративними [[ніша]]ми, що надавало монументальній споруді певної «легкості». Зазвичай такі вежі завершувалися високим бароковим [[шатроШатро (архітектура)|шатром]]м із [[шпиль|шпилем]] з [[герб]]ом міста. [[Бароко]]вими виглядають також [[фронтон]] та інші форми споруди. Порівнюючи цю ратушу з численними [[аналог]]ами, можна здогадуватися про її внутрішнє [[планування]]. [[Підвал]]ьний ярус, як правило, мав коридорне планування і використовувався як [[в'язниця]] та [[Склад (будівля)|склади]]. Перший&nbsp;— складався з адміністративних та службових приміщень, другий ярус суцільно займала велика сесійна зала, де проходили місцеві зібрання та інші суспільні заходи. Добре проглядаються на зображеннях також елементи оборони у вигляді [[ряд]]ів ключеподібних [[бійниця|бійниць]]. Репрезентативна споруда міського [[магістрат]]у разом з комплексом [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|колегіати Святої Трійці]] складали єдиний ансамбль, навколо якого в той час активно формувалося міське середовище. Ще й сьогодні в центрі [[Олика|Олики]] можна побачити залишки тогочасної забудови навколо Ринкової площі<ref name="Осадчий"/>.