Ведель Артем Лук'янович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 51:
Ведель перейшов працювати у цивільне відомство Олексія Григоровича Теплова, губернатора новоствореної [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]]. Теплов у молодості здобув прекрасну музичну освіту. Він ставився до Веделя якнайкраще. Композитор продовжував свою музичну діяльність, розпочату при генералові А. Леванідові: керував губернською капелою, був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Диригент Санкт-Петербурзької придворної капели, видатний композитор [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитро Бортнянський]] відгукувався про веделівські вокальні класи як про «музичну академію». Але поступово культурно-мистецьке життя Харкова занепадає. Ліквідовано [[театр]], губернський [[хор]] і хори у військових частинах, [[симфонічний оркестр|симфонічні оркестри]], виконання творів Веделя у церквах заборонено.
 
Наприкінці літа [[1798]] Ведель виїхав до Києва. Жив у батьківському домі на [[Поділ|Подолі]], працював над новими творами. Написав два концерти: «Боже законопреступници восташа на мя» ([[11 листопада]] 1798) і «Ко Господу всегда скорбіти ми». Виконувалися ці концерти у [[Богоявленський собор (Києво-Братський монастир)|Київському Братському Богоявленському]] й [[Софійський собор (Київ)|Софійському]] соборах. Але можливостей застосувати свої здібності Ведель, очевидно, не бачив. Він писав своєму учневі: ''«Я цілком невлаштований у моїй долі. Ні се ні те, але що робити?»''
 
=== Переслідування та ув'язнення ===