Себржинський Василь Іванович: відмінності між версіями

''' Себржинський Василь Іванович''' (*[[1785]] — †[[30 червня]] [[1832]]) — [[українські математики|український математик]], співак та [[педагог]], секретар Санкт-Петербурзької духовної академії у 1828–18321828—1832 роках.

Походив з родини священиків. Народився у с. Босівка Звенигородського повіту Київського воєводства (тепер Лисянського району Черкаської області). У 1797–18081797—1808 роках навчався у [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянській академії]], вирізняючись неабиякими здібностями. До 1804 року вивчав латину, грецьку, французьку, німецьку, польську мови й філософію. З 1804 року, будучи студентом класу філософії, дістав запрошення від ректора академії [[Фальковський Іриней|І.Фальковського]] викладати нотний ірмолойний спів.

У 1808 році у числі трьох найкращих учнів направлений до Санкт-Петербурзької академії для підготовки до викладацької діяльності у духовних закладах. У 1814 році блискуче закінчив академію зі ступенем магістра богослов'я. Того ж року Василя Себржинського призначено бакалавром по класу математичних наук й дійсним членом академічної конференції. З 1816 року він стає викладачем французької мови, з 1818 року  — професор академії. У 1828 році призначається секретар академії. Помер 30 червня 1832 року у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]].

Автор посібника «Основания алгебры в пользу юношества, обучающегося в духовных училищах» (два видання  — 1820 і 1823 роках), високо оціненого відомим математиком М.Фуссом. Відзначився також як проповідник. Серед найвідомішим «Проповідь на поховання генерала від інфантерії Архарова», що було складена у 1815 році.

* Києво-Могилянська академія в іменах: XVII — XVIII XVII—XVIII ст.: Енциклопедичний довідник. К., Видавничий дім «КМ Академія», 2001.