Петро I (цар Болгарії): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Монархи, які зреклися престолу за допомогою HotCat |
м правопис |
||
Рядок 29:
== Зовнішня політика ==
Після смерті батька Петро I отримав у спадок державу, що знаходилася у стані війни відразу з трьома народами: угорцями, хорватами та візантійцями. Наступного року із [[Візантія|Візантією]] був
Така зовнішня політика викликала незадоволення серед болгар і 928 року під керівництвом молодшого брата царя — Івана в країні вибухнуло повстання. Івана незабаром схопили і відправили у заслання до Візантії, а повстання було придушене. 930 року із монастиря утік старший брат Петра — Михайло, який зчинив нове повстання.
[[931]] року з полону утік сербський правитель Чеслав, який, зібравши військо, почав воєнні дії, в результаті яких Сербія здобула незалежність.
[[Файл:63-manasses-chronicle.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Руське нашестя на Болгарію 968 року]]
Рядок 41:
== Церква ==
Під час правління Петра була визнана [[Візантія|Візантією]] [[Болгарська православна церква]] як незалежна. Цар був дуже щедрим до церкви, обдаровуючи монастирі та інші релігійні установи землями та грошима. Таке нововведення було не всім до душі, навіть деякі священики вважали збагачення церкви надмірним. Це і стало
Цар Петро мав зустріч із [[Святий Іван Рильський|Святим Іоанном Рильським]]. Цар надіслав Іоаннові подарунки із фруктів і золота. Золото святий повернув, фрукти ж узяв. Також він написав Петрові духовні настанови.
|