Петро I (цар Болгарії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Рядок 29:
 
== Зовнішня політика ==
Після смерті батька Петро I отримав у спадок державу, що знаходилася у стані війни відразу з трьома народами: угорцями, хорватами та візантійцями. Наступного року із [[Візантія|Візантією]] був заключенийукладений мир, і Петро одружився з онукою імператора [[Роман I Лакапін|Романа I Лакапіна]] Марією. Вона після весілля взяла нове ім'я — Ірина, що значить ''мир''.
 
Така зовнішня політика викликала незадоволення серед болгар і 928 року під керівництвом молодшого брата царя — Івана в країні вибухнуло повстання. Івана незабаром схопили і відправили у заслання до Візантії, а повстання було придушене. 930 року із монастиря утік старший брат Петра — Михайло, який зчинив нове повстання.
 
[[931]] року з полону утік сербський правитель Чеслав, який, зібравши військо, почав воєнні дії, в результаті яких Сербія здобула незалежність.
[[Файл:63-manasses-chronicle.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Руське нашестя на Болгарію 968 року]]
Рядок 41:
 
== Церква ==
Під час правління Петра була визнана [[Візантія|Візантією]] [[Болгарська православна церква]] як незалежна. Цар був дуже щедрим до церкви, обдаровуючи монастирі та інші релігійні установи землями та грошима. Таке нововведення було не всім до душі, навіть деякі священики вважали збагачення церкви надмірним. Це і стало однієїоднією з причин появи на території [[Перше Болгарське царство|Болгарії]] єресі під назвою [[богомильство]]. Її прихильники закликали до відмови від мирських благ.
 
Цар Петро мав зустріч із [[Святий Іван Рильський|Святим Іоанном Рильським]]. Цар надіслав Іоаннові подарунки із фруктів і золота. Золото святий повернув, фрукти ж узяв. Також він написав Петрові духовні настанови.