Дезидерій: відмінності між версіями

'''Дезидерій''' ({{lang-la|Desiderius}}) — останній [[лангобарди|король лангобардів]], відомий завдяки тісному зв'язку з [[Карл I Великий|Карлом Великим]], який був одружений з дочкою Дезидерія.

Дезидерій був королівським офіцером, ''dux Langobardorum et comes stabuli'', «коннетаблем і герцогом лангобардів». Король [[Айстульф]] надав йому титули герцога Істрійського та Тосканського. Після смерті Айстульфа у [[756]] Дезидерій став королем, подолавши повстання попередника Айстульфа [[Рачіс]]а, який утік з монастиря в [[Монте Кассіно]]. Дезидерій користувався підтримкою [[папаПапа Римський|папи Римського]] [[Стефан II|Стефана II]]. На своїй коронації пообіцяв папі повернути [[Святий Престол|Святому Престолу]] кілька, втрачених раніше міст. Пізніше між Дезидерієм і папою [[Стефан III (IV)|Стефаном III (IV)]] виник конфлікт, оскільки папа був проти одруження Карла Великого з дочкою короля лангобардів.