Румунська греко-католицька церква: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 33:
|веб-сайт =
}}
'''Румунська греко-католицька церква''' ({{lang-ro|Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică}}, «румунська церква, з'єднана з римом, греко-католицька») — одна з [[католицькі церкви східного обряду|східно-католицьких церков]], що дотримуються [[візантійський обряд|візантійського обряду]]. П'ять єпархій церкви розташовані на території [[Румунія|Румунії]] та одна на території [[США]]. Одна з чотирьох східних католицьких церков, що носять статус [[Верховний архієпископ|Верховного Архієпископства]].
 
== Історія ==
 
Після поразки [[Османська імперія|турків]] в [[Оборона Відня|під Віднем]] у [[1683]] році значна частина раніше займаних ними територій відійшла до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], в тому числі і [[Трансільванія]]. Імператор Австрії [[Леопольд I]] підтримував ідею унії православних румунів Трансільванії з [[Рим]]ом. В [[1700]] році значна частина трансільванських румунів на чолі з [[єпископ]]ом Атанасієм Ангелом увійшли у повне спілкування з [[Святий Престол|Святим Престолом]]. Греко-католики Трансільванії були об'єднані в дві єпархії та підпорядковані [[латинський обряд|латинському]] єпископу угорського міста [[Естергом]]. З 1737 року центром греко-католицької церкви Румунії стало місто [[Блаж]].
 
В [[1744]] року в Трансільванії спалахнуло антиуніатське повстання, у результаті в [[1759]] році імператриця [[Марія Терезія]] дозволила створення в Трансільванії православної єпархії, після чого частина греко-католиків знову перейшли в [[православ'я]]. Православна єпархія входила до складу сербської [[Карловацька митрополія|Карловацької митрополії]] і до [[1810]] року очолювалася етнічними сербами.
Рядок 46:
 
Після приходу до влади комуністичного режиму церква зазнала жорстоким гонінням. В [[1948]] році вона була юридично ліквідована, а все майно передано [[Румунська православна церква|Румунській православній церкві]]. Шість єпископів були арештовані, п'ять з них незабаром померли у в'язниці, а шостий — [[Юліу Хоссу]] помер у [[1970]] році в монастирі під домашнім арештом. Вже після смерті Хосса папа [[Павло VI]] оголосив, що він був [[кардинал]]ом [[In pectore]]. Церква існувала тільки в підпіллі.
[[FileФайл:Greco-catolici Transilvania 1850.png|thumb|Greek-Catholics in Transylvania (1850 census)]]
[[FileФайл:Greco-catolici Romania (1930).png|thumb|Greek-Catholics in Romania (1930 census)]]
[[FileФайл:1930 greco-catolici.jpg|thumb|Greek-Catholics in Romanian counties (1930 census)]]
[[FileФайл:Greco-catolici Romania (2002).png|thumb|Greek-Catholics in Romania (2002 census)]]
[[Файл:Greek-catholics in Romania 2002.jpg|thumb|250px|Кількість греко-католиків в Румунії за даними перепису 2002]]
[[1982]] року для румунських емігрантів у [[США]] був сформований апостольський [[екзархат]], з [[1987]] року він отримав статус єпархії. Після падіння режиму [[Чаушеску]] греко-католики Румунії змогли вийти з підпілля. В [[1990]] році папа [[Іван-Павло II]] призначив предстоятелів п'яти відтворених єпархій. Як і в [[Україна|Україні]], у Румунської греко-католицької церкви виникли конфлікти з православними через власність, що належала їм до 1948 року. [[16 грудня]] [[2005]] року папа [[Бенедикт XVI]] надав церкві статус Верховного Архієпископства.
Рядок 70:
 
{{греко-католицькі церкви}}
{{Румунська греко-католицька церква}}
{{Румунія в темах}}
 
[[Категорія:Християнство у Румунії|г]]
[[Категорія:Греко-католицькі церкви]]