Відкрити головне меню

Зміни

м
→‎Історія: уточнення
21 грудня [[1867]] року [[імператор]] [[Франц Йосиф I]] ([[1848]]–[[1916]]) затвердив австро-угорську угоду і [[Груднева Конституція 1867|конституцію Австрії]]. Австрійська імперія була перетворена на двоєдину (дуалістичну) державу, яка дістала назву ''Австро-Угорська імперія''. [[Угорщина]] отримала політичну та адміністративну автономію, власний уряд та [[парламент]] — сейм.
 
На чолі Австро-Угорської імперії стояв [[Імператор Австрії|австрійський імператор]] з династії [[Габсбурги|Габсбургів]], який одночасно мав [[титул]] [[Король Угорщини|короля Угорщини]]. Формально його влада була обмежена [[Райхсрат]]ом в Австрії та сеймом в Угорщині. За положеннями нової австрійської конституції Райхсрат — двопалатний парламент — складався з Палати панів і Палати депутатів (всього 525 [[депутат]]ів). До Палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначати пожиттєвих членів. Ними, зокрема, були [[митрополит]] [[ШептицькийАндрей Андрій(Шептицький)|Андрей Шептицький]] та [[письменник]] [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]].
 
Палата Депутатів формувалася за допомогою виборів від окремих провінцій. [[Виборче право]] було обмежено [[Майновий ценз|майновим]] і віковим цензом та куріальною системою. [[1873]] року було запроваджено [[прямі вибори]] від трьох курій (1 — великої земельної власності, 2 — торгово-промислових палат, 3 — більших міст) крім сільської (включно з малими містами). Внаслідок зниження майнового цензу для міських і сільських курій з 10 до 5 гульденів річного прямого податку, [[1882]] року значно зросла кількість виборців, однак уряд відмовився запровадити загальне виборче право.