Леопольд I (герцог Австрії): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
|||
Рядок 32:
Леопольд I був третім сином короля [[Німеччина|Німеччини]] [[Альбрехт I (король Німеччини)|Альбрехта I]] та Єлизавети Горицької, дочки [[Мейнхард II|Мейнхарда II]], герцога [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]]. Після смерті батька Леопольд I разом зі своїм старшим братом [[Фрідріх III (король Німеччини)|Фрідріхом III]] успадкував герцогство Австрія. На початку правління Леопольд I зіткнувся з повстанням австрійського дворянства проти влади Габсбургів. Придушивши виступ, Леопольд I був змушений дещо пом'якшити політику централізації свого батька.
У [[1314]] року почалась тривала боротьба Фрідріха III й [[Людвіг IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвіга IV Баварського]] за імператорський престол. Леопольд виступив на боці свого брата. Одночасно почався виступ [[Швейцарія|швейцарських]] [[Кантон (адміністративна одиниця)|кантонів]] [[Урі (кантон)|Урі]], [[Швіц (кантон)|Швіц]] та [[Унтервальден]] проти Габсбургів. Леопольд I зібрав велику армію (від 3000 до 5000 воїнів, за різними оцінками) й вирушив на швейцарців. Однак [[15 листопада]] [[1315]] року в [[битва під Моргартеном|битві під Моргартеном]] австрійські війська були вщент розбиті швейцарськими ополченцями. Перший союз швейцарських кантонів отримав самостійність.
У подальшому Леопольд I брав активну участь у боротьбі за владу у Німеччині, а після полону Фрідріха III у [[1322]] році очолив сили німецьких князів, невдоволених правлінням імператора Людвіга IV. Йому вдалось укласти союз з [[Угорщина|Угорщиною]] та [[Чехія|Чехією]] й змусити імператора звільнити Фрідріха. Щоправда, незабаром той добровільно повернувся до ув'язнення, оскільки не зміг переконати Леопольда I припинити війну з Людвігом IV. Помер Леопольд I у [[1326]] році.
| |||