Флавій Арінфей: відмінності між версіями

Походження невідоме, належав до одного з германських племен. Розпочав службу у війську. Близько 355 року отримав посаду трибуна в [[Реція|Реції]]. Брав участь у військовій кампанії імператора [[Констанцій II|Констанція II]] проти алеманів. Завдяки звитязі саме Арінфея римляни здобули перемогу над супротивником. Завдяки цьому зробив стрімку кар'єру. Незабаром увійшов до почту імператора. У 361 році Арінфей супроводжував Констанція II в кампанії проти цезаря [[Флавій Клавдій Юліан|Юліана]], який керував Галлією. Констанцій помер до безпосереднього початку бойових дій, тому Арінфей визнав новим імператором Юліана.

У 363 році на посаді коміта у військових справах брав участь в перському поході Юліана. Він разом з Горміздом очолював кінноту, що діяла на лівому фланзі під час наступу римської армії в Ассирії, і відбив один з потужних напад персів на своєму шляху. Пізніше на посаді магістра він керував загонами легкої піхоти, яку імператор Юліан відправив для плюндрування перської столиці Ктесифону. До того ж, в завдання Арінфея входило переслідування ворога, який розсіявся по важко прохідним шляхах.

Зі смертю Юліана в Месопотамії Арінфей і низка інших придворних чиновників, що служили при Констанції II (східна партія), почали шукати його наступника серед своїх, але проти них виступили військовики з Галлії (західна партія) на чолі із [[Дагалайф]]ом. Зрештою Арінфей та інші зійшлися на кандидатурі Сатурна Секунда Саллюстія, який відмовився прийняти імператорський титул, і в підсумку вони були змушені проголосити імператором [[Йовіан]]а. Останній залишив на своїх посадах Арінфей. Незабаром новий імператор відправив Флавія Арінфея і Сатурна Секунда Саллюстія на перемовини з шахіншахом Шапуром II щодо укладання мирної угоди. Переговори тривали близько чотирьох днів і в результаті римляни погодилися поступитися 5 областями на східному боці річки Тигр, що колись були сатрапіями Персії. Також було обмежено римський вплив у Вірменії. На зворотному шляху Йовіан відправив Арінфея до Галлії, де йому було доручено підтвердити продовження перебування Флавія Іовіна на посаді начальника кінноти Галлії.