Відкрити головне меню

Зміни

139 байтів додано ,  1 рік тому
нема опису редагування
|population_density_rank = 126
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = {{збільшення}} $106 &nbsp;млрд.<ref name=WEO2018>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?sy=2016&ey=2020&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=28&pr1.y=2&c=960&s=NGDP_RPCH%2CNGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a=|accessdate=20 April 2018 |title=World Economic Outlook Database, April 2018 – Croatia|work=International Monetary Fund}}</ref>
|GDP_PPP_rank = 86
|GDP_PPP_per_capita = $25 807<ref name=WEO2018/>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 56
|GDP_nominal_year = 2018
|GDP_nominal = {{збільшення}} $61 &nbsp;млрд.<ref name=WEO2018/>
|GDP_nominal_rank = 81
|GDP_nominal_per_capita = $14 788<ref name=WEO2018/>
 
== Політична система ==
Хорватія -&nbsp;— [[унітарна держава]], [[парламентська республіка]]. Законодавчим органом з 2001 року є [[Сабор]] (парламент). У період з 1991 по 2001 рік парламент був двопалатним.
 
Глава держави -&nbsp;— [[Президент Хорватії|Президент]], який обирається прямим голосуванням на п'ять років. Він є головнокомандувачем збройних сил країни і за згодою парламенту призначає [[Прем'єр-міністр Хорватії|прем'єр-міністра]]. Президент також займається питаннями зовнішньої політики. Останні президентські вибори відбулося 11 січня 2015 року, перемогу на них здобула [[Колінда Грабар-Китарович|Колінда Грабар-Кітарович]]. Вона вступила на посаду 15 лютого 2015 року.
 
Глава уряду -&nbsp;— прем'єр-міністр, c 19 жовтня 2016 року цю посаду обіймає [[Андрей Пленкович]]. У складі уряду чотири віце-прем'єри і 16 міністрів, що відповідають за конкретні сфери діяльності. Уряд ініціює прийняття законів, розробляє проект бюджету, контролює виконання законів, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики.
 
[[Конституція Хорватії|Конституцію]] прийнято [[20 грудня]] 1990 року, незалежність від [[Югославія|Югославії]] проголошена [[25 червня]] 1991 року. Прийнято поправки до конституції: 1) про права меншин, 2) зміна напівпрезидентської моделі управління на парламентську модель управління, 3) про реформу парламенту. Парламент -&nbsp;— однопалатний (велика частина обирається за партійними списками, частина від меншин).
 
=== Судова система ===
Орган конституційного нагляду -&nbsp;— Конституційний суд (Ustavni sud), орган, що здійснює підбір кандидатур на посади суддів -&nbsp;— Державна судова рада (Državno sudbeno vijeće), органи прокурорського нагляду -&nbsp;— Державна прокуратура (Državno odvjetništvo), Жупанська прокуратура (Županijska državna odvjetništva), громадські прокурори ( Općinska državna odvjetništva).
 
Вища судова інстанція -&nbsp;— Верховний суд (Vrhovni sud), суди апеляційної інстанції -&nbsp;— Жупанські суди (Županijski sudovi), суди першої інстанції -&nbsp;— общинні суди (Općinski sudovi). Вища судова інстанція адміністративної юстиції -&nbsp;— Вищий адміністративний суд (Visoki upravni sud), суди апеляційної інстанції адміністративної юстиції -&nbsp;— адміністративні суди (Upravni sudovi). Вища судова інстанція торгової юстиції -&nbsp;— Вищий торговий суд (Visoki trgovački sud), суди апеляційної інстанції торгової юстиції -&nbsp;— торгові суди (Trgovački sudovi).
 
=== Збройні сили ===
''Основна стаття: [[Збройні сили Хорватії]]''
 
Офіційною датою створення Збройних сил Хорватії є [[3 листопада]] 1991 року. Перші армійські формування були створені на основі створених навесні 1991 року формувань Національної гвардії Хорватії. Загальна чисельність збройних сил становила 18,6 тис. ос. (Ще 3 тис. служать в поліції), кількість резервістів -&nbsp;— 21 тис.
 
=== Адміністративний устрій ===
|[[Загреб]]
|- class="sortbottom"
| style="background-color: " align="center" |'''РАЗОМ:'''
| style="background-color: " align="center" |'''56.542'''
| style="background-color: " align="center" |'''4.437.460'''
| style="background-color: " |&nbsp;
|}
У свою чергу жупанії поділяються на [[муніципалітет|громади]] та [[місто|міста]] (у Хорватії 6695 населених пунктів, 204 з яких&nbsp;— міста, а решта&nbsp;— села). Великі селища складаються з кількох громад, але в більшості випадків селище відповідає місцевій громаді.
Крім того, існує два спеціальні самоврядні округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини,&nbsp;— [[Ґліна]] та [[Кнін]].
 
=== Зовнішня політика ===
{{Докладніше|Міжнародні відносини Хорватії}}
* Член [[НАТО]] з [[2008]] року<ref>[https://tsn.ua/svit/albaniya-ta-horvatiya-uviishli-do-nato.html ТСН: Албанія та Хорватія увійшли до НАТО]</ref>;
Переваги: ​​стабільне зростання економіки. Під егідою [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]] запущена програма зниження державних витрат. Зростання туризму.
 
Слабкі сторони: приватизація і опір профспілок. Збиток від війни близько 50 мільярдів доларів. Високе безробіття (17,7&nbsp;% на січень 2010).
 
=== [[Транспорт Хорватії|Транспорт]] ===
 
[[Файл:Ivana brlic mazuranic II.jpg|ліворуч|міні|194x194пкс|[[Івана Брлич-Мажуранич]]]]
Писемність [[слов'янські мови|слов'янською мовою]], що використовувала як алфавіт [[глаголиця|глаголицю]], з'явилася у Хорватії не пізніше [[9 століття|IX століття]], але вкоренилася лише у [[Далматія|Далматії]], [[Істрія|Істрії]] і деяких районах [[Боснія|Боснії]]. Юридичні документи, повчальні п'єси, твори окультного характеру, календарі й альманахи друкувалися глаголицею аж до [[17 століття|XVII століття]].
З усіх провінційних літератур, що виникли у хорватських землях, найбільше значення мала література [[Дубровницька республіка|Дубровницької республіки]]. Становлення її відбувалося під визначальним впливом італійського [[Відродження]], і перші поети, які творили у [[Дубровник]]у, [[Шишко Менчетич]] (1457—1527) і [[Джоре Држич]] (1461—1501), наслідували [[Петрарка|Петрарку]]. Проте найзначнішим письменником доби став [[Марин Држич]] (1510—1567), комедії якого вражають багатством художніх засобів і різноманітністю типажів. У XVII столітті популярність і вплив літератури Дубровника поширилися за межі Далматії, що призвело до літературного відродження у всій Хорватії. [[Контрреформація]] у Хорватії ознаменувалася творчістю дубровницького поета [[Іван Гундулич|Івана Гундулича]] (1588—1638).
 
 
=== Спорт ===
Хорватія з часу набуття незалежності [[Хорватія на Олімпійських іграх|брала участь у всіх Олімпійських іграх]] і завоювала на них 27 медалей, 10 -&nbsp;— на зимових Олімпійських іграх. Найпопулярніші види спорту в країні -&nbsp;— [[футбол]], [[баскетбол]], [[гандбол]], [[водне поло]] і [[теніс]]. Незважаючи на те що Хорватію прийнято вважати південною країною з теплим кліматом, в ній популяризуються і зимові види спорту, такі як [[гірські лижі]], хокей з шайбою і [[біатлон]]. Одними з найвідоміших і успішних гірськолижників останніх років стали брат і сестра [[Івиця Костелич|Івіца Костеліч]] та [[Яниця Костелич]]. Хокейна команда «<nowiki/>[[Медвещак (хокейний клуб, Загреб)|Медвещак]]<nowiki/>» із Загреба користується величезною популярністю в столиці країни, до недавнього часу виступала в Австрійській хокейній лізі, починаючи з сезону 2013/2014 виступає в КХЛ.
 
11-го липня 2018 року в півфінальному [[Чемпіонат світу з футболу 2018|матчі Чемпіонату Світу з футболу 2018]] [[Збірна Хорватії з футболу|Хорватія]] здолала збірну Англії з рахунком 2: 1 і вперше в своїй історії вийшла в фінал Кубка Світу. Переможний гол забив [[Маріо Манджукич]] на 109 хвилині додаткового часу.