Гликерій Дубицький: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
|Нагороди =
}}
'''Гликерій Дубицький''' '''[[Василіяни|ЧСВВ]]''' (ім'я також: '''Глікерій''', '''Гліцерій'''; хресне ім'я '''Григорій'''; {{lang-pl|Glicery Dubicki}}; квітень [[1738]], Вишня, [[Брацлавське воєводство]] — [[7 жовтня]] [[1813]], [[Краснопуща]]) — церковний діяч, священик-[[василіяни]]н, педагог, місіонер, перший ігумен [[Монастир святих Апостолів Петра і Павла (Дрогобич)|Дрогобицького василіянського монастиря]], ігумен [[Крехівський монастир|Крехівського]]
== Життєпис ==
Рядок 28:
Народився в квітні 1738 року у Вишні<ref>[[Скрутень Іван Йосафат|''Ks. Józefat Skruteń, ZSBW'']]. Dubicki Glicery Grzegorz… — S. 426.</ref> Брацлавського воєводства в сім'ї Сильвестра Дубицького і Анни з роду Міклашевських. Чотири роки вивчав риторику. 20 травня 1762 року вступив до [[Любарський Свято-Георгіївський монастир|Любарського василіянського монастиря]], звідки був направлений до [[Почаївська лавра|Почаївського монастиря]] для проходження [[новіціат]]у. Через рік 1 липня 1763 року склав вічні обіти і переїхав до [[Гоща|Гощі]] на професора інфіми в тамтешній василіянській школі. Через рік направлений на філософські студії до [[Лаврівський монастир|Лаврівського монастиря]], де отримав дияконські свячення. Після завершення курсів філософії направлений до [[Монастир святого Онуфрія (Добромиль)|монастиря святого Онуфрія в Добромилі]] для вивчення спекулятивного богослов'я, і там був висвячений на священика 17 жовтня 1766 року преосвященним [[Атанасій Шептицький (єпископ перемиський)|Атанасієм Шептицьким]], Перемишльським владикою<ref>''Стецик Ю.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Stetsyk_Yurii/Biohramy_chentsiv_Drohobytskoho_Vasylianskoho_monastyria_Sviatykh_verkhovnykh_apostoliv_Petra_i_Pavl/ Біограми ченців Дрогобицького василіанського монастиря…] — C. 54.</ref>.
[[Файл:Монастир святих Апостолів Петра і Павла.Церква Петра і Павла та келії.JPG|міні|праворуч|300пкс|<center>Василіянський монастир і церква святих апостолів Петра і Павла в Дрогобичі</center>]]
Після завершення чотирирічного курсу богослов'я направлений до монастиря в [[Замостя (Польща)|Замостя]], де виконував обов'язки місіонера, проповідника і вікарія монастиря. У 1774 році став ігуменом новозаснованого василіянського монастиря в Дрогобичі, який утворено в результаті об'єднання трьох довколишніх монастирів: Летнянського, Лішнянського та Дережицького, і префектом василіянської місії в Дрогобичі. Спорудив нову церкву разом зі школою (1778), в якій окрім гімназійних наук, були також виклади філософії та математики. У 1780 році на Тороканській капітулі удостоєний титулу ректора. У 1784 році австрійський уряд замкнув гімназію, натомість о. Дубицький на її місце відкрив [[Головна школа|головну нормальну школу]] з німецькою мовою викладання. Окремо заснував також школу із руською (українською) мовою викладання. У 1783 році був вибраний на посаду секретаря провінції для [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемишльської єпархії]], потім радником провінції для цієї єпархії; у 1785 році став парохом у Дрогобичі<ref name=":0">[[Скрутень Іван Йосафат|''Ks. Józefat Skruteń, ZSBW'']]. Dubicki Glicery Grzegorz… — S. 427.</ref> . У 1800—1811 роках був ігуменом [[Крехівський монастир|Крехівського монастиря]]<ref>''[[Шкраб'юк Петро Васильович|Петро Шкраб'юк]]''. Крехів: дороги земні і небесні… — С. 387.</ref>. Останні два роки життя
Помер 7 жовтня 1813 року в Краснопущі<ref name=":0" />.
| |||