Слово узгоджувалося з наступним іменником ({{lang-cu2|одинъ сынъ, одна дъчи, одни друзи, одны рѣкы, одна села}}).
Прикметник <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янськаlang-cu2|дъва}}; font-size: 110%;">''дъва''</span> змінювався за родами (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; fontlang-size: 110%;">''cu2|дъва/дъвѣ''</span>}}), як і <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янськаlang-cu2|оба}}; font-size: 110%;">''оба''</span> (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; fontlang-size: 110%;">''cu2|оба/обѣ''</span>}}), перші були формами чоловічого, другі — жіночого та середнього роду (цим дещо відрізнювалисявідрізнялися від сучасних українських форм).
Прикметники <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; fontlang-size: 110%;">''cu2|триє, четыре''</span>}} також мали родові форми (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; fontlang-size: 110%;">''cu2|триє/три, четыре/четыри''</span>}}), причому перші форми були формами чоловічого, другі — жіночого та середнього родів.
Прикметник {{lang-cu2|дъва}} відмінювався як форма двоїни займенника: називний у нього збігався зі знахідним, родовий — з місцевим, а давальний — з орудним. Прикметник {{lang-cu2|триє}} відмінювався як форма множини іменника з основою на ''*-ĭ'' (аналогічно {{lang-cu2|ночи, печи, гости}}), {{lang-cu2|четыре}} — як форма множини іменника з основою на приголосний (аналогічно {{lang-cu2|камене, дьне, матери, дъчери}}).
