Кінематограф Південної Кореї: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
AquatoR (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 44:
1970-го настав різкий спад у розвитку кіноіндустрії викликаний, переважно, швидким розвитком [[телебачення]] і зниженням відвідуваності [[кінотеатр]]ів. За рік [[Уряд Республіки Корея|уряд]] прийняв програму фінансової підтримки продюсерів та сценаристів, а також створює Корпорацію по сприянню розвитку кінематографу, покликану надавати допомогу діячам національного кіно в рішенні як фінансових, так і технічних проблем. Уряд також заохочував фірми, які випускали кращі корейські фільми, видаючи їм ліцензії відповідно до щорічної квоти на імпорт зарубіжних фільмів.
 
1983-й став роком відколи корейські фільми успішно вийшли на міжнародний рівень: вони були представлені на 32-му [[Берлінський міжнародний кінофестиваль|Берлінському]], 44-му [[Венеційський кінофестиваль|Венеціанському]], 19-му [[Міжнародний кінофестиваль у Чикаго|Чикагзькому]] та інших кінофестивалях, де були нагороджені спеціальними і головними призами.
== Період відновлення ==
 
У 1988-му [[Ро Де У]] поступово почав усувати урядову цензуру в кіно. Режисери почали експериментувати, підіймаючи у своїх стрічках соціальні та політичні теми. Кіноіндустрія, перебуваючи у натхненні від визнання і зростання свого авторитету на міжнародних кінофестивалях, вже у 1990 і 1991 рр. випустила 111 і 121 фільмів. Завдяки збільшеню прокату закордонних фільмів, який став можливий у зв'язку зі зняттям імпортних обмежень, спад в [[кінопрокат]]і припинився. Однак південнокорейський глядач вважав за краще вітчизняні кінострічки, і тому кількість глядачів поступово зменшилась.
== Від середини 1990-х ==
== Примітки ==