Кінематограф Південної Кореї: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 32:
На загал корейська кіноіндустрія почала своє існування не з виробництва власних фільмів, а з показу закордонних, а [[касові збори]] потрапляли в [[Економіка Японії|казну Японії]], відповідно, в Кореї не існувало матеріальної бази для розвитку [[Кінематограф Кореї|національного кінематографу]]. Власниками «корейських» кінокомпаній знову ж таки були японці.
Корейський глядач того часу поділявся на дві категорії: ''«прокорейський»'' і ''«прояпонський»''. На відміну від других, глядачі першої категорії, відвідували кінотеатр Тансонса де дивилися фільми західного виробництва. Почасти через ненависть до всього японського, але переважно через те, що якість західних картин значно перевершувала якість японських. 1919-го, у рік [[Рух 1 березня|Руху 1 березня]], було презентовано перший фільм корейського виробництва «Справедлива помста» Кіма Досана
Новою віхою розвитку, що характеризувався поглибленням реалістичних тенденцій, пов'язаний з ім'ям {{не перекладено|треба=На Унгю|текст=На Унгю|є=Na Woon-gyu}}, творчість якого відрізнялася самобутньою формою та відображувала актуальні проблеми дійсності 20-30-х років. Його стрічки, зокрема {{не перекладено|треба=Аріран (фільм, 1926)|текст=«Аріран»|є=Arirang (1926 film)}}, серед кращих зразків ранньої корейської кінематографії. «Аріран» — фільм, який кинув виклик [[Генерал-губернатор Кореї|колоніальній владі]]. З випуском цієї картини остаточно визначилася мета корейського кіно: боротися за незалежність у створенні фільмів. Після успіху цієї стрічки виробництво фільмів у Кореї збільшилося приблизно до 10-ти в рік. Також На Унгю заснував кінокомпанію «Na Ungyu Productions». Ця кінокомпанія створила безліч відомих фільмів ''«зроблених корейцями і для корейців»''. У міру розвитку кіноіндустрії, у другій половині 1920-х років було створено сім нових корейських кінокомпаній. Першій половині 1930-их рр. притаманне зниження кіновиробництва. Значною мірою завдяки цензурі і утиску влади, кількість фільмів, вироблених в цей час, знизилася до двох — трьох картин на рік, чимало провідних кіновиробників були вимушені виїхати до [[Шанхай|Шанхаю]], аби зберегти і розвивати національний кінематограф.
[[Звукове кіно]] виникло в середині 30-х, відколи становище на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] погіршувалося у зв'язку з підготовкою [[Імперська армія Японії|Імперської армії]] до [[Японсько-китайська війна (1937—1945)|війни в Китаї]]. Кіноіндустрія Кореї зіткнулася з ще більш різкою цензурою. Японці, прагнучи зміцнити тил, починають проводити політику [[Асиміляція (культурна)|асиміляції]] і придушення {{не перекладено|треба=Культура Республіки Корея|текст=національної культури|мова=ru|є=Культура Республики Корея}}. Екрани кінотеатрів заповнює продукція німецьких, італійських та японських компаній. З початку 1940-х років застосовуються заборона на вживання корейської мови у державних установах, заміна корейських прізвищ на японські, заборона на [[Свобода слова|свободу слова]], у кіновиробництві могли брати участь тільки ті корейці, які отримували японські прізвища і спілкувалися [[Японська мова|японською]]. Від 1938-го всі фільми в Кореї були зроблені японцями, і до 1942 року використання [[Корейська мова|корейської мови]] у стрічках було повністю заборонено. Також на початку 40-х років все корейські кіностудії були об'єднані в одну компанію, підконтрольну генерал-губернаторству<ref>[http://koreancenter.org.ua/?page_id=3634# Кинематограф {{ref-ru}}]</ref>.
== Від 1945 року ==
| |||