Гай Вібій Панса Цетроніан: відмінності між версіями

|посада = [[Консул (Стародавній Рим)|консул]]

'''Гай Ві́бій Па́нса Цетроніа́н''' (д/н? — [[43 до н. е.|43 р. до н. е.]]) — політичний та військовий діяч [[Римська республіка|Римської республіки]].

Походив з [[Плебей (Стародавній Рим)|плебейського]] роду Вібієв. Був сином Гая Вібія Панси, монетарія 90 року до н. е. Його батько був прихильником [[Гай Марій|Гая Марія]], тому у [[83 до н. е.|83 році до н. е.]] після повернення [[Луцій Корнелій Сулла|Луція Корнелія Сулли]] зі Сходу до Риму потрапив до проскрипцій. Це факт змусив Цетроніана стати на бік популярів, ву подальшому підтримувати [[Гай Юлій Цезар|Гая Юлія Цезаря]].

З [[54 до н. е.|54]] до [[53 до н. е.|53]] року до н. е. Панса служив у Гая Цезаря під час Галльської війни. У [[51 до н. е.|51 році до н. е.]] обираєтьсяобрано [[Народний трибун|народним трибуном]]. На цій позиціїпосаді наклав [[вето]] на рішення [[Сенат (Стародавній Рим)|сенату]], які були спрямовані проти Цезаря.

Із початком громадянської війни поміж Гаєм Цезарем та [[Гней Помпей Великий|Гнеєм Помпеєм]] у [[49 до н. е.|49 році до н. е.]] Гай Вібій підтримав першого. У [[48 до н. е.|48 році до н. е.]] стаєстав претором[[претор]]ом. З [[47 до н. е.|47]] до [[46 до н. е.|46]] року до н. е. як пропреторпро[[претор]] керував провінцією Віфінія та Понт. У [[46 до н. е.|46 році до н. е.]] призначається намісником провінції Цізальпійська Галлія. У [[45 до н. е.|45 році до н. е.]] повернувся до Риму. В цьомуТого ж роціроку став членом колегії авгурів.

Після загибелі Цезаря у [[44 до н. е.|44 році до н. е.]] Гай Панса мав намір відновити республіканській устрій, підтримавши сенат. У 43 році до н. е. обираєтьсяобрано [[Консул (Стародавній Рим)|консул]]ом (разом з Авлом Гірцієм). За наказом сенату виступив на допомогу Мутіні (перед тим сформував 2 нових легіона — [[Legio IV Sorana]] й [[Legio V Urbana]]), яку взяв в облогу [[Марк Антоній]]. [[14 квітня]] [[43 до н. е.|43 року до н. е.]] біля м. Галльський Форум обидва консули завдали поразки Антонію. Втім Панса був тяжко поранений й [[23 квітня]] цього року помер (за деякими відомостями отруєний [[Октавіан Август|Октавіаном]], який знаходився у сенатській армії). Поховано на Марсовому полі.

* T. Robert S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic, Vol II (1952). {{ref-en}}

* Syme, Ronald, The Roman Revolution, Clarendon Press, Oxford, 1939. {{ref-en}}