Луцій Емілій Лепід Павло: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
шаблон, вікіфікація |
||
Рядок 7:
[[63 до н. е.|63]] р. до н. е. притягнув до суду Луція Катіліну на підставі закону про насильницькі дії, але процес не відбувся, бо Катіліна втік з міста. [[62 до н. е.|62]] р. до н. е. займав посаду монетарія. [[59 до н. е.|59]] р. до н. е. служив [[квестор]]ом Гая Октавія в [[Стародавня Македонія|Македонії]]. Під час перебування в провінції був звинувачений Луцієм Веттієм у підготовці замаху на Гнея Помпея (можливо, помилково), однак справа отримала розвитку, оскільки донощик помер у в'язниці.
[[57 до н. е.|57]] р. до н. е. клопотав про повернення [[Цицерон]]а з вигнання. У [[56 до н. е.|56]] р. до н. е. свідчив у суді проти Сестія, звинуваченого в організації заворушень, і виказав бажанні притягнути до суду також і Ватінія. У [[55 до н. е.|55]] р. до н. е., вірогідно, був курульним [[еділ]]ом, реставрував [[Базиліка Емілія|базиліку Емілія]]. [[53 до н. е.|53]] р. до н. е. обіймав посаду [[
[[50 до н. е.|50]] р. до н. е.
Після вбивства Цезаря прийняв сторону республіканців. Подав пропозицію передати Дециму Бруту командування над IV та Марсовим легіонами; увійшов до складу посольства, відправленого до Секста Помпея у Массилію, щоб переконати того почати військові дії проти [[Марк Антоній|Антонія]]; підтримав пропозицію про оголошення свого рідного брата Марка Лепіда ворогом держави за те, що він приєднався до Антонія. Внаслідок цього восени [[43 до н. е.|43]] р. до н. е., після створення другого [[Тріумвірат|триумвірату]], одним з членів якого став Марк Лепід, Луція Емілія Павла було внесено до проскрипційних списків. Однак [[центуріон]]и, яких послали вбити Павла, дозволили йому втекти, вірогідно, із згоди брата. Павел приєднався до [[Брут Марк Юній|Марка Юнія Брута]], а після його поразки і самогубства [[42 до н. е.|42]] р. до н. е. виїхав до [[Мілет]]у і відмовлявся повернутися до Риму, попри те, що отримав прощення триумвирів. Вірогідно, незабаром після цього помер.
Рядок 26:
* Плутарх
* Светоній
{{Римські консули 50-28 до н.е.}}
[[Категорія:Давньоримські політики]]
[[Категорія:Консули Римської республіки]]
|