Конституція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела
Немає опису редагування
Рядок 95:
{{не перекладено|Медінська конституція|||Constitution of Medina}} ({{lang-ar|صحیفة المدینه}}, Ṣaḥīfat al-Madīna), також відома як Медінський статут, була розроблена [[Пророки ісламу|пророком ісламу]] [[Магомет]]ом. Вона являла собою офіційну угоду між Магометом й усіма значними племенами та сім'ями Ясрибу (пізніше відомого як [[Медіна]]), у тому числі [[Мусульмани|мусульман]], [[євреї]]в і [[Язичництво|язичників]].<ref>Див.:
* Реувен Файрстоун, ''Джихад: походження священної війни в ісламі'' ({{lang-en|Reuven Firestone, ''Jihād: the origin of holy war in Islam''‎}}) (1999) с. 118;
* «Мухаммед», ''Енциклопедія ісламу он-лайн'' ({{lang-en|«Muhammad», ''Encyclopedia of Islam Online}})</ref><ref>Ватт. Мухаммед у Медіні та Р.&nbsp;Б.&nbsp;Серджант «Конституція Медіни» ''Щоквартальний іслам'' ({{lang-en|Watt. Muhammad at Medina and R. B. Serjeant «The Constitution of Medina.» ''Islamic Quarterly''}}) 8 (1964) с. 4.</ref> Цей документ було складено з явним прагненням покласти кінець гірким міжплемінним сутичкам між кланами Аус і Хазрай усередині Медіни. З цією метою було надано низку прав й обов'язків мусульманам, євреям і язичницьким громадам Медіни й об'єднано їх усередині однієї громади&nbsp;— [[Умма (іслам)|умми]].<ref>Р.&nbsp;Б.&nbsp;Серджант, ''Сунна Ямі'а, угоди з ясрибськими євреями R. B. Serjeant, ''The Sunnah Jami'ah, pacts with the Yathrib Jews, and the Tahrim of Yathrib: Analysis and translation of the documents comprised in the so-called «Constitution of Medina.» Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, вип. 41, №&nbsp;1. 1978), с. 4. {{ref-en}}</ref> Точне датування Медінської конституції залишається суперечливим питанням, але загалом вчені погоджуються, що її було написано невдовзі після [[Гіджра|хіджри]] (622 року).<ref>Ватт (Watt). ''Мухаммед у Медіні (Muhammad at Medina)''. с. 227—228 {{ref-en}}</ref> Конституція встановила: безпеку суспільства, релігійні свободи, роль Медіни як [[харам]]у, або священного місця (за винятком усіх видів насильства та зброї), безпеку жінок, стабільні родоплемінні відносини всередині Медіни, податкову систему для підтримки суспільства під час конфлікту, параметри для екзогенних політичних об'єднань, систему надання захисту особам, судову систему для розв'язання суперечок, а також регулювала сплату «кревних грошей» (сплату між сім'ями чи племенами за вбивство осіб замість принципу [[таліон]]у).
 
В [[Уельс]]і ''{{не перекладено|Валійське право|Закони Гівела|ru|Валлийское право}}'' були кодифіковані королем [[Дехейбарт]]у Гівелом Добрим бл. [[942]]–[[950]] років.