Грецька мова: відмінності між версіями

52 байти вилучено ,  3 роки тому
нема опису редагування
(Скасування редагування № 22478398 користувача 5.53.117.106 (обговорення))
Мітка: Скасування
Немає опису редагування
=== Іменник ===
 
[[Іменник]] в грецький мові належить до одного з трьох граматичних [[рід (лінгвістика)|родів]] (чоловічого, жіночого та середнього) і змінюється за [[граматичне число|числами]] і [[відмінок|відмінками]]. Чисел два — однина і множина. Відмінків чотири — [[називний відмінок|називний]], [[родовий відмінок|родовий]], [[давальний відмінок|давальний]], [[знахідний відмінок|знахідний]] і [[кличний відмінок|кличний]]. Як і в багатьох інших [[балканський мовний союз|мовах балканського ареалу]], значення родового і давального відмінків в новогрецькій мові змішалися (у формі старого родового відмінка). Таким чином, у значенні старого давального відмінка вживається форма родового відмінка або [[прийменник]] ''{{Lang-el2|σε}}'' зі [[знахідний відмінок|знахідною формою]] іменника.
 
Іменники в грецькій мові мають категорію визначеності і оформляються [[артикль|артиклями]]. Вживання визначеного артикля набагато ширше, ніж в [[англійська мова|англійській]] або [[німецька мова|німецькій]] мовах. У [[кличний відмінок|кличному відмінку]] артиклі не вживаються. Наприклад, визначений артикль часто супроводжує імена людей і відмінюється так:
|}
 
Як зазначено вище, [[родовий відмінок]] у новогрецькій мові виконує функції як родового, так і [[давальний відмінок|давального відмінків]]. Наприклад, фраза ''Я даю книгу дівчині'' може звучати одночасно так ''{{lang-el2|δίνω το βιβλίο της κοπέλας}}'' (← ''{{lang-el2|η κοπέλα}}''), хоча поширеніший в цій функції зворот із [[прийменник]]ом ''{{lang-el2|δίνω το βιβλίο στην κοπέλα}}'' (''{{lang-el2|στην}} = {{lang-el2|σε + την}}'').
 
=== Дієслово ===
{| class="standard collapsible collapsed" style="float:right; margin-left:2em"
!colspan=4|Відмінювання дієслова ''{{lang-el2|λύνω}}'' ‘вирішувати’
|-
! !! Особа !! Однина !! Множина
Для [[дієслово|дієслова]] у новогрецькій властива взаємодія між категоріями [[вид (лінгвістика)|виду]], [[час (лінгвістика)|часу]] і [[Способи дієслів|способу]] з утворенням безлічі форм, як [[флективні мови|флективних]], так і [[аналітична мова|аналітичних]].
 
Кожен дієслово має дві [[основа слова|основи]] — досконалого виду і недосконалого. Третій вид — [[перфект]] — утворюється через досконалий вид і [[допоміжне дієслово]] ''{{lang-el2|έχω}}'' мати (для порівняння англійське дієслово {{lang-en|have}}). У дієслові розрізняється минулий час і теперішній; із останнього [[частка (частина мови)|часткою]] ''{{lang-el2|θα}}'' утворюється аналітичне майбутнє. Крім дійсного способу, існують наказовий і умовний (суб'юнктив). Останній висловлює передбачувані, можливі або бажані дії. Значення, які в українській і англійській мовах виражаються [[інфінітив]]ом, у грецькій передаються [[суб'юнктив]]ом: наприклад, {{nobr|''{{lang-el2|θέλω να παίζω}}''}} — буквально «хочу щоби граю», де ''{{lang-el2|να}}'' — частка умовного способу, а ''{{lang-el2|παίζω}}'' — форма умовного способу недоконаного виду (збігається з дійсним способом). Справжнього [[інфінітив]]а у новогрецькій мові немає: {{lang-el2|απαρέμφατο}} застосовується тільки для утворення перфекта.
 
Грецькі дієслова, як і українські, відмінюються за двома [[граматичне число|числами]] і трьома [[особа (лінгвістика)|особами]]. Нарешті, для дієслова властива категорія [[стану (лінгвістика)|стану]] — активного або пасивного. Більшість [[перехідність|перехідних дієслів]] активного стану регулярно утворюють форми пасивного, наприклад ''{{lang-el2|κτίζω}}'' ‘будувати’ → ''{{lang-el2|κτίζομαι}}'' ‘побудований’.
 
Існує також обмежений набір [[дієприкметник]]ів, в тому числі незмінні дієприкметники теперішнього часу активного стану, які подібні до українських [[дієприслівник]]ів.