Відмінності між версіями «Шор Осип Беньямінович»

м
додав видалене (чомусь) фото Канатної вулиці і переоформив інші зображення
м (додав видалене (чомусь) фото Канатної вулиці і переоформив інші зображення)
 
Хлопчаки полюбляли читати пригодницьку літературу та марили навколосвітнім плаванням. Проте діду це не надто подобалося, тому він влаштував їх на роботу до себе в крамницю, щоб брати розуміли, як заробляється шматок хліба. Вони повинні були допомагати в торгівлі, господарстві та навіть [[Контрабанда|контрабанді]]. У старого крамаря вдома часто збиралися тодішні кримінальні авторитети, [[Бандитизм|бандит]]и та [[Шахрай|шахраї]]. Все це сильно вплинуло на розвиток Осипа Шора<ref name="СТБ"/>.
 
[[Файл:Канатна вулиця в Одесі (початок ХХ ст.).jpg|thumb|240px|right|[[Вулиця Канатна (Одеса)|Канатна вулиця]] (з [[1909]] по [[1920]] рр. вул. Полтавської перемоги)]]
 
У [[1906]] році Ося Шор вступає на навчання до чоловічої гімназії Іліади (приватна гімназія І.Р. Раппопорта<ref>[http://www.ostapbender.spb.ru/delo.phtml ''Свидетельство об окончании Одесской частной мужской гимназии И.Р. Раппопорта, выданное Одесским учебным округом за № 16560/4461''] {{ref-ru}}</ref>, нині 68-а Одеська школа). Найулюбленішим предметом Шора було [[Юриспруденція|правознавство]]. В майбутньому саме знання з юриспруденції не раз допомагали Осипу<ref name="СТБ"/>.
 
Також Осип полюбляв займатися [[спорт]]ом. Він гарно грав у [[футбол]] (був одним з найкращих [[Бомбардир (футбол)|бомбардирів]], що й не дивно, беручи до уваги зріст Остапа&nbsp;— 1 м. 90 см.<ref name="Остап Бендер. История прототипа.">[http://www.kino-teatr.ru/doc/movie/ros/13239/annot/ Документальний фільм «Остап Бендер. История прототипа»] {{ref-ru}}</ref>), завдяки якому познайомився з майбутнім письменником [[Олеша Юрій Карлович|Юрієм Олешею]], займався [[Класична боротьба|класичною боротьбою]] та [[Гирьовий спорт|гирьовим спортом]]. Спортивні досягення Осипа Шора високо оцінив відомий тоді російський футболіст та авіатор [[Уточкін Сергій Ісайович|Сергій Уточкін]], який пророкував хлопцю велике майбутнє<ref name="Совершенно секретно"/>.
 
[[Файл:Канатна вулиця в Одесі (початок ХХ ст.).jpg|thumb|240px|right|[[Вулиця Канатна (Одеса)|Канатна вулиця]] (з [[1909]] по [[1920]] рр. вул. Полтавської перемоги)]]
 
[[1914]] року Натан Шор, під псевдонімом Анатолій Фіолетов, видав власну збірку поезії «Зелені агати» ([[Російська мова|рос.]] «''Зелёные агаты''»). Вірші Фіолетова друкували в провідних літературних журналах [[Санкт-Петербург]]а та [[Москва|Москви]]. У дім до Шорів почали навідуватися відомі письменники і поети, серед яких був [[Катаєв Валентин Петрович|Валентин Катаєв]], [[Багрицький Едуард Георгійович|Едуард Багрицький]], [[Біск Олександр Якимович|Олександр Біск]] та багато інших<ref name="Совершенно секретно"/>.
 
Коли твір було закінчено, і автори принесли його Катаєву, той прочитав його і зрозумів, що редагувати та змінювати тут нічого не треба&nbsp;— книга є повністю самостійною<ref name="Остап Бендер. История прототипа."/>. До Ільфа та Петрова у нього було лише одне прохання: залишити присвяту книги йому, Валентину Катаєву<ref name="Остап Бендер. История прототипа."/>. У [[1928]] році роман «Дванадцять стільців» виходить у світ і відразу ж стає першим радянським [[бестселер]]ом<ref name="СТБ"/>.
 
{{Scroll Gallery
|Назва=
|ширина=120
|розташування=left
[[|Файл:Yurskiy as Ostap Bender.jpg.jpg|міні|ліворуч|120пкс|[[Юрський Сергій Юрійович|Сергій Юрський]] в ролі Остапа Бендера]]
[[|Файл:Арчіл Гоміашвілі-Бендер.jpg|міні|праворуч|120пкс|[[Ґоміашвілі Арчіл Михайлович|Арчіл Ґоміашвілі]] в ролі Остапа Бендера («[[12 стільців (фільм, 1971)|12 стільців]]», режисера [[Гайдай Леонід Іович|Леоніда Гайдая]], [[1971|1971&nbsp;р.]])]]
}}
 
Осип дізнався про книгу Ільфа та Петрова від Юрія Олеші, у якого тоді проживав. Прочитавши «12 стільців», він відразу ж зрозумів, що образ Остапа Бендера списаний з нього. У голові в Осипа визріває ідея: взяти з авторів гроші, так би мовити, за використання його образу<ref name="СТБ"/>. Однак коли він зустрівся з Ільфом та Петровим, ті йому пояснили, що образ Бендера списаний з багатьох людей, а Осип Шор послужив йому «скелетом»<ref name="Современная жизнь"/>. Тоді Остап попрохав їх залишити своєму «літературному братові» життя. Осипу здавалося, що зі смертю Бендера неминуче скоро прийде і його власна смерть. І дійсно, одного вечора Шор потрапив під дощ та захворів. Вночі його температура сильно підвищилася. Вранці наступного дня до нього подзвонили письменники і сказали, що незабаром напишуть нову книгу про Остапа Бендера. Осип їх спокійно вислухав, у кінці послав «під три чорти» і заснув. Хвороба відступила<ref name="Остап Бендер. История прототипа."/>.
 
{{oq|ru|«У меня с советской властью возникли за последний год серьезные разногласия. Она хочет строить социализм, а я нет»}}
 
[[Файл:Арчіл Гоміашвілі-Бендер.jpg|міні|праворуч|120пкс|[[Ґоміашвілі Арчіл Михайлович|Арчіл Ґоміашвілі]] в ролі Остапа Бендера («[[12 стільців (фільм, 1971)|12 стільців]]», режисера [[Гайдай Леонід Іович|Леоніда Гайдая]], [[1971|1971&nbsp;р.]])]]
[[Файл:Yurskiy as Ostap Bender.jpg.jpg|міні|ліворуч|120пкс|[[Юрський Сергій Юрійович|Сергій Юрський]] в ролі Остапа Бендера]]
 
Новий роман вийшов у [[1931]] році і став ще популярнішим, ніж попередній. Але залишається загадкою, як такий твір, що містить багато антирадянщини та висміювання тодішнього соціального устрою, взагалі надрукували<ref name="Остап Бендер. История прототипа."/>.
 
У місті Нікополі у [[2002]] та [[2003]] роках проводився так званий День авантюриста, на честь Осипа Шора та Остапа Бендера<ref>[http://www.bizslovo.org/content/index.php/uk/biblioteka/148-pochat-xx-st/437-osip.html?tmpl=component&print=1&page= Йосип, він же Остап]</ref><ref>[http://www.newsru.com/world/04jun2003/bender.html Шанувальники Остапа Бендера святкують День авантюриста] {{ref-ru}}</ref>. А в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] з [[1995]] року працює Народний літературний музей Остапа Бендера<ref>[http://www.museum.gorodovoy.spb.ru/museums/2437264.shtml Народный литературный музей Остапа Бендера] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Пам'ять ==