Гібридна війна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 63:
Згідно оцінки видання [[Foreign Policy]] елементом гібридної війни були не тільки російські війська спеціального призначення, але і місцевий криміналітет, що діяв під виглядом загонів самооборони.<ref>{{Cite news|url=https://apostrophe.ua/ua/news/world/europe/2017-06-19/foreign-policy-ukazalo-na-novoe-orujie-v-gibridnoy-agressii-rf-/99234|title=Foreign Policy вказало на нову зброю в гібридній агресії РФ|language=uk|work=Апостроф|accessdate=2017-06-21}}</ref>
{{text|«… світ холодної війни і всі побудовані на цьому хиткому фундаменті конструкції остаточно відходять у минуле. Гібридна війна, розв'язана Росією як своєрідна «Друга холодна війна» (подібно до того, як Друга світова була ініційована нацистською Німеччиною як реванш за поразку в Першій світовій), показала, що за нинішньої політичної моделі Захід не готовий до нових масштабних викликів. Мабуть, у цьому ключі наших європейських партнерів навіть складно звинувачувати в нерішучості — реакція на нову загрозу, на нові-старі методи атак Росії виявляється за межами самого розуміння загрози і здатності Європи (політичної, організаційної, правової) реагувати на них.<br/>Інтеграційні союзи, побудовані за час попередніх 50–70 років виявляються малоефективними в нових умовах. По суті, Росія, зумівши дуже точково докласти свої зусилля, змогла посилити серйозні внутрішні протиріччя і зіграти на них. Спочатку [[Brexit]], потім події у [[Каталонія|Каталонії]], готовність [[Шотландія|Шотландії]] знову порушити тему референдуму про незалежність, заяви Венеції і Ломбардії про потребу надати їм більше автономії — хоча майже в усіх випадках проступає участь Росії (часто надмірно перебільшена), однак це не скасовує найголовнішого: поточний європейський інтеграційний проект виявляється неспроможним відповісти на зовнішню гібридну агресію. Його механізми захисту виявилися нездатними захистити те, заради чого їх було створено — зміцнення єдності Заходу, зміцнення демократії, миру і процвітання.<br/>…<br/>Ми справді сьогодні маємо країну транзитного типу. Тільки це не транзит від авторитаризму до демократії — це стрімкий транзит від зародження демократії мирного часу до демократії реальності гібридної війни. З одного боку — повне збереження демократичних інститутів, процедур, підвищення відкритості перед суспільством, але з іншого — корекція цієї моделі для того, щоб відповідати новому виклику. І зараз, коли ми справді перебуваємо в стані цього великого переходу, — вкрай складно зрозуміти, яким має бути результат у підсумку. Більше того — не факт, що ми зможемо до кінця й відразу зрозуміти, що прийшли до нього. Судячи з усього, першим і ключовим критерієм його досягнення стане баланс між здатністю швидко й жорстко відповідати на будь-які прояви зовнішньої агресії (чи то конвенціональними силами агресора, чи то гібридними методами), а з іншого — забезпечити права і свободи громадян, що відповідають демократичному суспільству.»<ref>[https://dt.ua/internal/yakiy-feniks-naroditsya-zi-zgarischa-svitovoyi-gibridnoyi-viyni-259112_.html В. Горбулін. Який Фенікс народиться зі згарища світової гібридної війни? Дзеркало Тижня. 03.11.17.]</ref>}}
== Див. також ==
| |||