Борона: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: уточнення
доповнення
Рядок 4:
== Історія ==
[[Файл:Clydesdales-harrows.JPG|thumb|Борона на кінській тязі. [[Новий Південний Уельс]]]]
Борони з'явилися в глибокій давнині. Українське слово ''борона'' походить від {{lang-x-slav|*borna}}, що сходить до {{lang-x-ie|*bhar-}} («гострий»), ''*bher-/*bhor-'' («різати», «колоти», «ударяти», «терти»)<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>. Першими боронами були сучкуваті [[колода (дерево)|колоди]], потім з'явилися борони з дерев'яними і металевими зубцями. Згідно зі [[Словарь української мови|Словарем української мови]] Б.&nbsp;Д.&nbsp;Грінченка, українська борона складалася з двох ''глиць''&nbsp;— поздовжніх брусів, до яких кріпилися кінцями ''валки''&nbsp;— поперечні бруски, на валках кріпилися зубці. Дещо відмінною була конструкція [[гуцули|гуцульської]] борони: окрім двох крайніх глиць (вони в гуцулів називались ''хребетниками''), посередині було ще дві коротших глиці-хребетники; валки називались ''естиками'', всього їх було шість; у місцях перехрещування хребетників з естиками простромлялися залізні зубці&nbsp;— ''чопи''<ref name="Грінченко">{{Грінченко|Борона|2967-borona-2.html#show_point}}</ref>. До переднього валка кріпили [[Упряж#Термінологія|орчик]] (у разі запрягання кількох коней, окрім орчиків використовували й [[Упряж#Термінологія|стельвагу]]), до якої прикріплювалися [[Упряж#Термінологія|посторонки]].
 
Якщо після засіювання поля зерно не заорювали [[плуг]]ом, а тільки загортали бороною, це називалося «сіяти під борону». Існував вираз «борону затігати» (за кимось), тобто «підлещуватися до когось»<ref name="Грінченко"/>.
 
== Сучасні борони ==