Гетьманщина: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Бровар (обговорення | внесок) |
||
Рядок 373:
На момент ліквідації в Гетьманщині проживало {{СЧТ|1027928}} чоловіків<ref>Кабузан В. М. ''Изменения в размещении населения России в XVIII — первой половине XIX в''.— Москва., 1971. </ref>. [[Козаки]] складали одну десяту населення. До козацької старшини належало близько 2400 осіб, до виборних козаків — 176 000 осіб, до козаків-підпомічників — 198 осіб, інших козаків — 1 000 осіб. Духівництво, шляхта й іноземні службовці не перевищували 11 000 осіб.
Разом з жінками і дітьми населення Гетьманищини на [[1764]] рік складало 2 048 000, за підрахунками українського історика Арнольда Перковського. В межах кордонів сучасної України в той час жило близько 8 млн чоловік. Найгустіше населеними в Гетьманщині були Стародубський полк – 344 572 осіб, Лубенський – 294 920, Ніжинський – 288 666, Чернігівський – 203 112. У решті полків чисельність жителів коливалася у межах 140–160 тис. осіб. Полкові міста теж сильно різнилися за кількістю населення. У Полтаві жили близько 7 тис. осіб, у Ніжині – 5217, у Стародубі – 4210, у Переяславі – 1709.<ref>[https://gazeta.ua/articles/history-journal/_malorosijska-shlyahta-mala-bilshe-prav-i-volnostej-nizh-rosijski-dvoryani/592430?mobile=true "Малоросійська шляхта" мала більше прав і вольностей, ніж російські дворяни]</ref>
[[Шляхта]] мала майнові прерогативи і не була зобов'язана до військової служби. На середину [[XVII століття]] в Гетьманщині проживало близько 300 шляхетських родин, більшість представників якої стали козацькою старшиною або міщанами. Шляхтичі зберігали форму земського самоврядування, але не брали участі в керуванні державою.
| |||