Перша італо-ефіопська війна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
XX - XIX |
Немає опису редагування |
||
Рядок 40:
Невдачі у битвах при Догалі [[1887]] та при Саганетті [[1888]] року, які спіткали італійські війська у період, що передував війні, не могли не підірвати їхнього престижу. Тому ефіопи, усвідомлюючи свою чисельну перевагу, наважились перейти у наступ. Ще у грудні [[1894]] року генерал Баратьєрі, який командував італійськими військами, отримав дані про наступ з півдня ефіопських військ під проводом расів Менгеші й Агоси, та з заходу — магдістів. Баратьєрі з загоном у 3 700 осіб висунувся до [[Адуа]] та зайняв її [[28 грудня]]. Рас Агос відійшов до [[Аксум]]а, а Менгеша вирушив до [[Сенафе]]. Поблизу Галая та Коатіта Баратьєрі розбив останнього [[13 січня|13]]—[[14 січня]] 1895 року. Наступ ефіопів, який хоч і завершився для них невдачею, вказав італійському уряду на небезпеку, що загрожувала. Зважаючи на це, до Африки були поспіхом відряджені підкріплення, зброя та боєприпаси, а на місці було сформовано 8 рот туземної міліції.
До початку війни кордон території італійської колонії ([[Еритрея]]), відповідно до договорів, укладених з [[Менелік II|Менеліком]] [[1889]] та [[1890]] років, проходила річками Маребу, Белез і Лебке. Окрім того, італійці зайняли [[Керент]], [[
В Ефіопії все населення підлягало військовому обов'язку. Воїни збирались під начальством своїх старшин (шумів) за племенами, якими керували раси, правителі областей. Воїнів супроводжували слуги, що переносили продовольство й інші вантажі. Після закінчення запасів ефіопи переходили на довольство місцевими засобами, що нерідко було пов'язано з припиненням військових дій. Окрім списа та кривої шаблі, вони були озброєні рушницями. Армія поділялась на тактичні одиниці за племенами. Бойовий порядок складався з кількох стрілецьких ланок, що півколом охоплювали противника. Кавалерія атакувала по флангах і рухалась або разом з піхотою, або попереду. Кавалерія й піхота стріляли на ходу й метали [[дротик]]и. На озброєнні артилерії були 34-мм гармати [[Hotchkiss|Гочкіса]]. У розпорядження негуса могло зібратись до 120 тисяч воїнів.
| |||