Відмінності між версіями «Відар»

2 байти додано ,  2 роки тому
орфографія
(орфографія)
(орфографія)
'''Відар''' ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''Víðarr'') — в [[Германо-скандинавська міфологія|скандинавській міфології]] бог помсти та мовчанки, син [[Одін]]а та велетки [[Ґрід]].
 
В день [[Рагнарек|Рагнарьок]]у, згідно з пророцтвом віщих [[Норни|норн]], - богинь долі, - величезний вовк [[Фенрір (міфологія)|Фенрір]] уб'є Одіна, після чого буде вбитий Відаром. Давні люди вважали Відара втіленням незайманого лісу або невичерпних сил природи. Він позв'язував богів з лісом та природою. Цьому богові вдалося вижити під час Раґнарьоку, а потім керувати оновленим світом. Житло Відара розташовувалося в Ландвіді («далека земля»). Палац, прикрашений зеленими гілками та свіжими квітами, було розташовано в непрохідному лісі, де панували тиша та усамітнення, які він так любив. В давньоскандинавських легендах Відар зображається високим, добре складеним красенем, вдягненим у жовті лати, що носить на поясі меч з широким лезом та взутий в залізний або шкіряний чобіт. Чобіт повинен був захистити його від вовка Фенріра, який, вбивши Одіна, кинеться на нього з широко розкритою пащею, намагаючись його проковтнути. Відар встигне засунути чобіт звірові між зуби, схопить його за верхню та нижню щелепи й розірве пащу вовка навпіл. Так як в міфах згадується лише один чобіт, деякі міфологи ототожнюють Відара зі струменем води, який підійметься аби загасити дике вогнище, символом якого і є жахливий вовк Фенрір. Відар був не лише втіленням невичерпних сил природи, але також символом її воскресіння та оновлення. Сенс вічного закону природи полягає в тому, що замість зів'ялих квітів та листя з'являться молоді паростки, набубнявіють бруньки, розпустяться нові листя та квіти.
 
== В сучасній культурі ==
Анонімний користувач