Випередження рівнодення: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Випередження рівнодення''' ({{lang-lat|praecessio aequinoctiorum}}) — історична назва для поступового зсуву точок весняного та осіннього [[Рівнодення|рівнодень]] (тобто, точок перетину [[Небесний екватор|небесного екватора]] з [[Екліптика|екліптикою]]) вздовж екліптики назустріч видимому річному руху [[Сонце|Сонця]].
[[Файл:Outside view of precession.jpg|right|thumb|200px|[[Прецесія]]]]
 
== Історія ==
Випередження рівнодення відкрив давньогрецький астроном [[Гіппарх]] у II ст. до н.е. Його пояснення (з погляду механіки) вперше дав [[Ісаак Ньютон]] 1687 року<ref name="AES"/>.
 
Докладну теорію розробили [[Жан д'Аламбер]], [[П'єр-Симон Лаплас]] та [[Леонард Ейлер]] у VIII сторіччі<ref name="AES"/>.
 
== Причини ==
ПричиноюОсновною причиною випередження рівнодення є явище, яке з методологічних міркувань поділяють на [[Прецесія|прецесіюпрецесія]] тавісі [[Нутація|нутацію]]добового обертання Землі<ref name="AES"/>.
ПрецесіяПрецесію (і нутація) поділяєтьсяподіляють на місячно-сонячну, планетну<ref name="AES"/> та [[Геодезична прецесія|геодезичну]] (зумовлену ефектами [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]]).
На повільний прецесійний рух накладаються невеликі та швидші [[Нутація|нутаційні]] коливання земної вісі<ref name="AES_Нутація"/>.
 
== Ефекти ==
Числові значення прецесії вперше визначив [[Фрідріх Бессель]] на початку XIX сторіччя. Потім Їх уточнили [[Отто Струве]] та [[Саймон Ньюком]]<ref name="AES"/>.
Місячно-сонячна прецесія є віковий квазірівномірний рух середнього полюса по малому кругу небесної сфери з
повільнозміннимМісячно-сонячна прецесія зумовлює віковий квазірівномірний рух середнього полюса по малому кругу небесної сфери з повільно-змінним радіусом приблизно рівним <math> \epsilon\simeq 23^{\circ}27' </math> навколо полюса [[екліптика|екліптики]]. зПриводить до зсуву точки весняного рівнодення вздовж екліптики на 50,39"/рік у напрямку назустріч періодомруху Сонця.
приблизно 25&nbsp;772 років ([[платонівський рік]]). Приводить до зсуву точки весняного рівнодення <math> \Upsilon </math>
по екліптиці на 50,3"/рік.
 
Планетна прецесія єспричиняє обертання площини екліптики з кутовою швидкістю <math> \pi </math> навколо осі, яка лежить
яка лежить у площині екліптики і має довготу <math> \lambda\simeq 174^{\circ}.85 </math>{{Джерело?}}.
довготу <math> \lambda\simeq 174^{\circ}.85 </math>. Планетна прецесія зсуває точку <math> \Upsilon </math> зі швидкістю приблизно
10приблизно на 11"/ за сторіччя й(0,11" на рік) у напрямку руху Сонця, а також зменшує нахил екліптики до [[екватор]]а приблизно на 47"/сторіччя (у сучасну епоху)<ref name="AES_"/>.
 
Геодезична прецесія зсуває точку <math> \Upsilon </math> на 1,92"/сторіччя{{Джерело?}}.
 
Місячно-сонячна нутація
викликає періодичний зсув точки <math> \Upsilon </math> по екліптиці. зГоловний амплітудоючлен цих коливань має амплітуду <math> \simeq 17,2''</math> іта період 18,6 року.
періодичні варіаціїВаріації нахилу екліптики з амплітудою <math> \simeq 9''</math> мають період близько дев'яти років.
Прямі збурення від планет безпосередньо на обертання Землі ій опосередковані збурення (через вплив планет на орбіту Місяця) призводять до появи планетних членів у нутації.
Загалом теорія нутації враховує більше сотні періодичних членів<ref name="Жаров_2002"/>.
(через вплив планет на орбіту Місяця) призводять до появи планетних членів у нутації.
 
Геодезична нутація має амплітуду <math> \lesssim 1.53\cdot 10^{-4}</math>arcsec.
 
Загальним ефектом випередження рівнодення є рух небесноготочки полюса<math> серед\Upsilon [[зорі|зір]]</math> вздовж точкиекліптики весняногона рівнодення50,26"/рік у понапрямку екліптиці)назустріч руху Сонця<ref name="AES"/><ref name="Жаров_2002"/>.
Повний оберт відбувається приблизно за 25,8 тис. років ([[платонівський рік]]).
На початку нашої ери точка <math> \Upsilon </math> перебувала в сузір'ї [[Овен (сузір'я)|Овна]]. Наразі вона зсунулася більше
 
ніж на <math> 1^h.8 </math> на захід і перебуває в [[Риби (сузір'я)|сузір'ї Риб]].
На початку нашої ери точка <math>весняного \Upsilon </math>рівнодення перебувала в сузір'ї [[Овен (сузір'я)|Овна]]. НаразіСаме вонатоді зсунуласяїї більшепозначали знаком цього сузір'я — <math> \Upsilon </math>.
Наразі точка весняного рівнодення зсунулася більше ніж на <math> 1^h.8^h </math> на захід і перебуває в [[Риби (сузір'я)|сузір'ї Риб]], однак її позначення збереглося.
 
== Див. також ==
 
 
==Посилання==
== Джерела ==
*[http://hea.iki.rssi.ru/~nik/astro/prec.htm Наблюдаемые проявления прецессии]
{{reflist|refs=
<ref name="AES">{{А-Е-С|Прецесія|378|p}}</ref>
<ref name="AES_">{{А-Е-С|Прецесія від планет|378—379|p}}</ref>
<ref name="AES_Нутація">{{А-Е-С|Нутація|325|n}}</ref>
<ref name="Жаров_2002">{{публікація
|назва=Сферическая астрономия
|автор=В.Е. Жаров
|місце=Москва
|рік=2002
|посилання=http://www.astronet.ru/db/msg/1190817/index.html
|частина=7.1. Причины прецессии и нутации
|посилання частина=http://www.astronet.ru/db/msg/1190817/node48.html
}} {{ref-ru}}</ref>
}}
 
== Література ==
*
 
 
[[Категорія:Історія астрономії]]
[[Категорія:Астрономічні явища]]