Нідерланди в Першій світовій війні: відмінності між версіями

'''[[Нідерланди]]''' — країна, що після закінчення війни з [[Бельгійсько-нідерландська війна|Бельгією]] в 1839 році обрала шлях [[Нейтралітет|нейтралітету]] на міжнародній арені, а також вела політику утримання від будь-яких військових союзів. Такої позиції голландцівони дотримувалася під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та навіть на початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]]{{sfn|de Graaf|2007|с=71}}. Як і сусідня Бельгія Нідерланди займають стратегічно важливе розташування на материку, яке наражає країну на небезпеку у разі виникнення глобального конфлікту. Порушення [[Німецька імперія|Німецькою імперією]] в 1914 році недоторканності [[Люксембург]]у та Бельгії не тільки загострило міжнародний конфлікт, але й створило пряму загрозу окупації території Нідерландів. Однак, незважаючи на всі попередження та передбачення — цього не трапилося. Хоча Нідерланди не постраждали від військових дій — країні був нанесений тяжкий економічний удар. Парадоксально, але його завдали не Німецька імперія та її посібники, а неузгоджені дії з боку країн Антанти та їхніх союзників. Закінчення війни, неочікувано для всіх, ознаменувалося зреченням від трону кайзера Вільгельм II та його переїзд до голландського міста — [[Доорн]]. Родинні зв'язки з королевою Нідерландів [[Вільгельміна (королева Нідерландів)|Вільгельміною]], а також авторитет на міжнародній арені останньої, дозволив втікачеві спокійно доживати свого віку не побоюючись бути відданий іншим країнам попри прямі вимоги.

Нідерланди, всупереч історично постійним конфліктам із сусідніми країнами та незначні розміри, завжди відігравали одну з ключових ролей на політичній арені Західної Європи та світу в цілому. Останніми масштабними військовими діями перед початком Першої світової війни для країни була&nbsp;— [[Бельгійська революція]]. Її закінчення в 1830 році ознаменувалося для Нідерландів втратою не тільки статусу [[Королівство Нідерландів|Королівства]], а й ряду стародавніх історичних провінцій південних Нідерландів, [[Фландрія|Фландрії]] та [[Валлонія|Валлонської області]] [[Артуа]]<ref>{{Cite news|url=http://alphahistory.com/worldwar1/treaty-of-london-1839/|title=The Treaty of London (1839)|date=2014-12-07|language=en-US|work=World War I|accessdate=2018-06-15}}</ref>{{sfn|Murdock|2016|с=17}}. [[Об'єднання Німеччини]], що відбулося [[18 січня]] [[1871]] року, стало першим тривожним сигналом для Нідерландів. Тогочасний уряд був переконаний, що політика нейтралітету буде найкращим засобом відсторонення від боротьби за глобальну європейську владу. Після цього Нідерланди обрали шлях політичної незалежності та озброєного нейтралітету. На відміну від бельгійського нейтралітету, їх країна не мала гарантій та підтримки від жодної європейської держави. Політичний нейтралітет голландцівнідерландців означав, що лише рішення уряду могло продовжити чи скасувати його. Це йшло в розріз з тогочасним поняттям нейтралітету, де приклад [[Швейцарія|Швейцарії]] (в якій цей статус прямо був вписаний в конституцію)&nbsp;— вважався класичним. Озброєний нейтралітет означав, що голландці підтримують та розвивають свою армію в цілях захисту країни від будь-яких можливих зазіхань. З цього часу Нідерланди на міжнародній арені намагалися створити та закріпити про себе уяву, як про країну, що не претендує на жодні території окрім своїх особистих. Щодо внутрішньої політики, то вона базувалася на принципі дотримання балансу у відносинах між материковою частиною та [[Колоніалізм|колоніями]]. Тогочасні голландськінідерландські політичні та військові діячі дотримувалися думки про те, що їх країна настільки важлива, що кожна з провідних європейських держав не дозволила б жодному зі своїх суперників її захопити. Єдиною для себе загрозою вони вважали територіальні претензії [[Японська імперія|Японської імперії]] на голландську [[Голландська Ост-Індійська компанія|Східну Індію]]. Однак, навіть в цьому випадку голландцінідерландці вважали, що [[Британська імперія]] ніколи не дозволить японцям захопити нові території й таким чином зміцнити позиції в [[Тихий океан|тихоокеанському регіоні]]<ref name=":0" />.

ГолландськіНідерландські військові стратеги наголошували, що нова війна між Францією та Німеччиною буде «більш ніж імовірною». Після вивчення можливих шляхів напрямку атаки вони дійшли висновку, що хоча в такому випадку бельгійський нейтралітет буде «більш ніж напевно» порушено, голландськийнідерландський нейтралітет матиме усі шанси на успішність. Усі наступні склади уряду Нідерландів акумулювали свої зусилля на те, щоб максимально довго маскувати свою нейтральність в майбутній теоретичній війні. У роки, що передували війні країна мала витрати на оборону в діапазоні 20-30 відсотків від бюджету. Серед іншого була проведена повна модернізація {{Не перекладено|Нова голландська ватерлінія|"Нової голландської ватерлінії"|nl|Nieuwe Hollandse Waterlinie}}. В 1874 році почалося будівництво {{Не перекладено|Лінія оборонних споруд Амстердама|«Лінії оборонних споруд Амстердама»|en|Stelling van Amsterdam}}"{{sfn|Hubert|2001|с=104-105}}<ref name=":0" />. За задумом цей об'єкт мав стати переконливим доказом того, що країна, яка будує військові споруди далеко від своїх кордонів&nbsp;— ілюструє свої неагресивні наміри. В таємному військовому сенсі ця оборонна лінія навколо столиці переслідувала на меті протистояння вторгненню ворога максимум на шість місяців. За цей час уряд країни сподівався, що буде невідкладно надана військова допомога від третьої сторони<ref name=":0" />.

У 1910 році був прийнятий новий значно дорожчий за попередній законопроект про захист берегової лінії. Під час обговорення в парламенті члени уряду підкреслювали що, голландцінідерландці повинні серйозно віднестися до важливості своєї національної оборони. Це було необхідним, щоб сформувати позитивний імідж в очах європейських країн, адже якщо б останні засумнівалися в голландцяхних&nbsp;— ні про яку допомогу не могло б бути мови. Подальші роки голландськінідерландські політики та дипломати працювали за принципом «Дружба з усіма, альянси ні з ким», а також старанно уникали вибору сторін у будь-якому конфлікті, що відбувався за участю європейських держав. В цьому світлі цікавим з дипломатичної точки зору стала реакція Нідерландів на [[Друга англо-бурська війна|Другу англо-бурську війну]]. Серед голландськогонідерландського населення існувало цілковите співчуття та підтримка [[Бурські республіки|Бурських республік]], значна кількість населення яких була вихідцями з Нідерландів. Однак, позиція уряду була одностайною&nbsp;— залишатися осторонь конфлікту. Тогочасний міністр закордонних справ застеріг королеву [[Вільгельміна (королева Нідерландів)|Вільгельміна]] від прямої допомоги: «доцільно уникати будь-яких дій, які можуть призвести до публічної оцінки відносин між урядами Нідерландів та Британії, оскільки це може легко зачепити британську чутливість»<ref name=":0" />.

Єдина сфера, у якій голландцінідерландці намагалися відіграти активну роль у європейській політиці,&nbsp;— це міжнародне право. Ведучі свої власну політику пошуку гарантів недоторканності, голландцівони послідовно концентрували зусилля, щоб під час міжнародних конференцій були прийняті закони про війну, а також юридичні права, гарантії та обов'язки нейтральних країн. Нідерланди прийняли дві мирні конференції [[Гаазькі конвенції та декларації (1899 і 1907)|1899 і 1907 років]], на яких отримали міжнародне визнання нейтрального статусу країни{{sfn|Klinkert|2013|с=13-14}}<ref name=":0" />. Ця репутація була ще більше закріплена, коли делегати на першій конференції світу обрали Гаагу, як місце для нового [[Постійна палата третейського суду]]. Ще через чотири роки [[Ендрю Карнеґі|Ендрю Карнегі]] погодився фінансувати будівництво [[Палац миру]] для розміщення суду, який офіційно був відкритий в серпні 1913 року. В тому ж 1913 році до влади в Нідерландах прийшов новий ліберальний уряд. Новим прем'єр-міністром став {{Не перекладено|Пітер Корт ван дер Лінден|Пітер Корт ван дер Лінден|en|Pieter Cort van der Linden}} який мав намір вирішувати національні проблеми конституційної реформи та освіти. Однак, вже через рік його уряд був змушений відмовитися від запланованої програми та відреагувати на загрозу неминучої всеєвропейської війни, що наближалася. В останні дні липня 1914 року голландськогоперед нідерландським урядуурядом постало питання про те, чи проводити мобілізацію своїх збройних сил. Дилема була зрозумілою: повна мобілізація призвела б до великих суспільних потрясінь і коштувала б країні близько 12 мільйонів гульденів. З іншого боку, якщо голландськанідерландська армія повинна була діяти як ефективний стримувач, то життєво важливо, щоб країна мобілізувала свої сили передпоперед будь-якимякого зі своїх сусідів. Врешті-решт, попри те, що варіанти німецьких планів війни виключали прохід чи захоплення Нідерландів, уряд вирішив оголосити мобілізацію 30 червня 1914 року<ref name=":0" />. У 1906 році [[Гельмут Мольтке (молодший)|Гельмут фон Мольтке]], племінник [[Гельмут Карл Бернхард фон Мольтке|Гельмута фон Мольтке старшого]], замінив [[Альфред фон Шліффен|Альфреда фон Шліффен]] на посаді начальника Генерального штабу. Останній в своїх стратегічних планах дотримувався думки про невідворотність вторгнення німецької армії через територію нейтральних [[Люксембург]]у та Нідерландів. На противагу йому фон Мольтке змінив наступальні плани&nbsp;— не порушуючи кордонів Нідерландів, просуватися рівнинними просторами бельгійської [[Фландрія|Фландрії]] та Люксембургу{{sfn|Ransom|2018|с=98}}.

Після [[Французько-прусська війна]] голландськенідерландське військове командування зосередило свою увагу на Німецькій імперії. Це було обумовлено двома причинами: німці вважалися потенційно небезпечними супротивниками, але разом з тим їхня військова організація розглядалася, як ідеальна для наслідування. Нідерланди взяли за основу німецьку організацію Генерального штабу та планування мобілізації. Наслідуючи приклад німецьких сусідів голландцівони в 1900&nbsp;році створили мобільну польову армію на базі дивізіонної структури. Відсутність військової індустріальної потужності робило Нідерланди заручниками Німецької та Австро-Венгерської імперій, що були основними постачальниками сучасного озброєння.

Характеризуючи військовий стан справ Нідерландів напередодні Першої світової війни слід зазначити головні відмінності від інших країн. По-перше, голландськанідерландська армія була організована виключно для оборонних цілей і не мала ні наступальних можливостей, ні агресивних намірів. По-друге, оборона стратегія країни базувалася на двох принципах&nbsp;— польовій армії та системі оборонних укріплень на заході. Польові війська повинні були стримувати порушення голландськоїсвоїх територіїтериторій, але не активно протистояти супротивнику. У випадку повномасштабної прямої атаки ці війська були б зайняті затопленням оборонних ліній. Ці лінії захищали основні порти та військово-морські бази Північного моря, стратегічні міста (Амстердам, Роттердам, Гаага) та основні промислові комплекси країни. По-третє, хоча голландськанідерландська армія в своїй організації брала приклад з [[Імперська армія Німеччини|Імперської армії Німеччини]], але все ж значно відрізнялася від останньої. Голландськийнідерландський термін військової підготовки новобранців тривав лише вісім з половиною місяців. На такий крок уряд був змушений піти під впливом суспільства, однак наслідком стали сумніви щодо бойової спроможності від передових країн. З іншого боку голландська армія ще в 1898 році була модернізована на прикладі прусської військової організації. Були введені категорії військовослужбовців постійного призову та резервного. З'явилися [[Ландвер]] (категорія [[Військовозобов'язаний|військовозобов'язаних]] [[Військовий резерв|резерву]] II черги&nbsp;— для оборони фортець) та {{Не перекладено|Ландштурм|Ландштурм|en|Landsturm}} (для місцевої оборони та поповнення армійських резервів). Крім того, була започаткована підготовка офіцерів запасу, хоча й у невеликій кількості. В цілому в 1914 році голландцінідерландці змогли мобілізувати та вивести на вогневі рубежі 200 тисяч чоловік, при населенні в 6,5 мільйонів чоловік. Головне завдання збройних сил (армії та флоту) Нідерландів полягало в тому, щоб відвернути будь-яку воюючу сторону від використання голландськоїнідерландської території для ведення військових дій. В теорії військові допускали можливість, що коли голландська армія опиниться віч-на-віч з ворогом, на поміч їй прийде інша зацікавлена в підтримці сторона<ref name=":0" />{{sfn|Kaufmann|2014|с=7}}.

[[Файл:Schlieffen-terv és Francia XVII terv.svg|міні|праворуч|280пкс|Початковий план Шліффена від 1905 року включав у себе прохід німецьких військ через голландськунідерландську провінцію Лімбург і безпосередньо місто&nbsp;— Маастрихт]]

25 липня 1914 року, коли в Сербії розпочалася мобілізація, офіцер Нідерландського Генерального штабу отримав телеграму від колишнього голландськогонідерландського офіцера з [[Кельн]]а, в якій останній попереджав про невідворотну війну. В цю пору голландськийнідерландський начальник Генерального штабу генерал-лейтенант {{Не перекладено|Корнеліс Якобюс Снейдерс|Корнеліс Якобюс Снейдерс|nl|Cornelis Jacobus Snijders}} був у відпустці, але після отриманих відомостей негайно повернувся. Снейдерс був одним із розробників голландськогонідерландського плану мобілізації від 1910 року. За його переконанням Нідерландикраїна у разі початку глобального конфлікту повинніповинна булибула першимипершою за передові держави оголосити та розпочати мобілізацію, що б стало гарантією отримання від них допомоги у разі найгіршого сценарію. Снейдерс вважав, що німецьке вторгнення до Франції через голландськунідерландську територію є можливим, хоча й найбільш небезпечним сценарієм війни. В цьому випадку голландськанідерландська армія не змогла б ефективно протистояти німцям і повинна була відійти на північ, до [[Північний Брабант|провінції Брабант]]. Вже 26 липня голландська армія почала підготовку до знесення своїх мостів та затоплень територій. Цей процес був складним, трудомістким та дуже дорогим завданням, але це не могло бути зроблено в останню хвилину. Процес затоплення був важливою складовою для захисту фортеці «Голландія» та «Амстердам». З 28 липня уряд розпочав процес підготовки до [[Мобілізація|мобілізації]]. 31 липня, за день до Німецької імперії, Нідерланди оголосили про загальну мобілізацію. Завдяки цьому країна змогла підтвердити свій нейтралітет на міжнародній арені. Якби Нідерландикраїна оголосили мобілізацію вже після Німецької імперії остання могла розцінити цей крок, як ворожий. Саме тому 2 серпня німці заявили, що будуть дотримуватися нейтралітету Нідерландів. Вже 4 серпня 1914 року їхні війська вдерлися до Бельгії. пересуваючись вздовж голландськихнідерландських кордонів, але не порушуючи їх. В цей час в період з 1 по 3 серпня голландськанідерландська армія і флот діяли відповідно планів Генерального штабу: оборонні лінії фортеці були заповнені солдатами, підготовлене затоплення місцевості, особистий склад польової армії зібраний, але не відправлений на межі кордону<ref name=":1" />.

Для Нідерландів потенційна небезпека йшла не тільки від південно-східної частини країни, а й південно-західної. Антверпен був головним бельгійським портом, а також основною ціллю німецького удару. Іноземна допомога від [[Союзники в Першій світовій війні|союзників]] могла бути надана лише через [[естуарій]] річки [[Шельда]], що знаходився на голландськійнідерландській території. Після вступу Великої Британії в війну Нідерланди 4 серпня закрили доступ на Шельду для будь-яких іноземних військових кораблів. Напругу знизити вдалося лише після завірення від Німецької та Британської імперій щодо поваги до нейтралітету Нідерландів та відмови від ведення військових дій на її території. У жовтні 1914 німецька армія взяла в [[Облога Антверпена (1914)|облогу фортецю Антверпен]]. Після тривалих бомбардувань бельгійська армія залишила місто. Близько 30 тисяч бельгійських солдатів та 700 тисяч фламандських цивільних осіб шукали притулку в Нідерландах, де й були інтерновані на період війни. Вони були розміщені по всій території Нідерландів і більшість із них повернулися додому вже через декілька тижнів. Чутки від біженців про побачені чи пережиті звірства шокували голландськенідерландське суспільство. Цивільні представники влади та військові отримали наказ для населення&nbsp;— у випадку вторгнення ворога не чинити йому жодного опору. Таким чином Нідерланди намагалися уникнути масових жертв серед людей та катастрофічних руйнувань серед [[Інфраструктура|інфраструктури]]. [[Німецька окупація Бельгії (Перша світова війна)|Німецька окупація Бельгії]] мала серйозні наслідки для голландцівнідерландців і становила потенційну загрозу нейтралітету країни.

З військової точки зору нейтралітет країни був вигідний Німецькій імперії та гарантував їм деяку перевагу: їхній правий фланг та логістичні шляхи були «під захистом». Додатковим чинником на їхню користь було те, що німці могли сконцентрувати всі сили для руху вперед, не залишаючи деякі сили вздовж кордонів з Нідерландами. Однак, з іншого боку, голландцінідерландці до кінця війни не виключали можливості того, що, англійці завдадуть удару в тил німецьким військам використовуючи голландськунідерландську територію навіть без згоди на те останніх. Також відносна близькість до фронту у Франції та Фландрії, будь-який серйозний рух, особливо відступ німців міг також поставити під загрозу нейтралітет Нідерландів. Все це в сукупності розумів Корнеліс Якобюс Снейдерс і тому вимагав від війська максимальної зосередженості, а від уряду&nbsp;— заборонити [[Демобілізація (військова справа)|демобілізацію]] у будь-якій формі. Уряд Нідерландів прислухався до його думки й у підсумку була збережена повна мобілізація, але зі змогою надання короткотривалих відпусток військовослужбовцям<ref name=":0" />.

Ситуація для Нідерландів значно погіршилася в 1916 році. 29 березня 1916&nbsp;року міністр закордонних справ Німеччини повідомив голландськомунідерландському послу в [[Берлін]]і, що німці отримали інформацію щодо неминучої англійської атаки на провінцію [[Зеландія (провінція)|Зеландія]]{{sfn|Maartje|2006|с=210, 512}}. Він загрозливо додав, що, хоча Німецька імперія високо цінує голландськийнідерландський нейтралітет його уряд зробить все необхідне задля захисту їхніх інтересів. Уряд Нідерландів не мав ніяких доказів щодо планів вторгнення Британії, однак стало зрозумілим, що ситуація становиться критичною. На екстреному засіданні уряду було ухвалено повне скасування всіх відпусток військовослужбовців, а також збільшили розмір мобілізованих військовослужбовців на десять відсотків. Через те, що ці події припали на свято Великодня вони отримали назву&nbsp;— «Великодня тривога». На ранок 1 квітня уряд Нідерландів повідомив уряди країн Антанти про своє рішення активізувати військову силу у відповідь на потенційну загрозу. Однак, 2 квітня з Берліна до [[Гаага|Гааги]] надійшло повідомлення, що інформація від розвідки була хибною, а вторгнення не таким вже і неминучім. Фактом залишається те, що ніхто з країн Антанти ніколи так і не повідомив уряд Нідерландів, що «Великодня тривога» (або «Березнева тривога») була умисною дезінформацією{{sfn|Vandenbosch|2012|с=124}}{{sfn|Amersfoort|2011|с=78}}.

Поступово голландськенідерландське суспільство почало відчувати на собі негативні наслідки перебування в країні значної кількості біженців, а також нестримного росту контрабанди. Не слід забувати, що райони, які були прикордонними з Німецькою імперією та окупованою Бельгією одразу перевели на особливий режим: [[цензура]], обмеження руху людей, моніторинг іноземців та підозрюваних у [[Шпигунство|шпигунстві]], протидія незаконній {{Не перекладено|Радіотелеграфія|радіотелеграфії|en|Wireless telegraphy}}<ref name=":0" />. Варто зазначити то факт, що дотримання нейтралітету під час всесторонніх військових дій сформувало в уяві голландськогонідерлландського суспільства ідею про так би мовити&nbsp;— обраність. Всі верстви суспільства, а особливо митці, філософи та правники одностайно засуджували необачність та нерозсудливість країн, що вели військові дії один проти одного. Голландцінідерландці, споглядаючи за перебігом та останніми новинами з фронту, ототожнювали себе з безпристрасними захисниками норм права, справедливості та раціональності. Саме тому в 1915 році {{Не перекладено|Альберт Вервей|Альберт Вервей|en|Albert Verwey}} в одному зі своїх творів охарактеризував голландцівнідерландців, як «возвеличених над усіма»{{sfn|Maartje|2006|с=210, 512}}.

Політика нейтралітету також була тісно пов'язана з економічною особливістю Нідерландів. Закінчення Бельгійської революції з наступними втратами в території та людському ресурсі, призвело до того, що голландцінідерландці мали відбудовувати економіку з нуля. Період з 1870-х років ознаменувався її швидким ростом, який був обумовлений масштабною зовнішньою торгівлею. Наприклад, голландськаїхня сільськогосподарська продукція реалізовувалася переважно на німецькому та британському ринках. Роттердам став провідним європейським торговельним центром, який з'єднує не тільки голландськунідерландську, а німецьку промисловість з її торговельними партнерами за кордоном. Інший великий голландський порт, Амстердам, як і в попередні часи, знову перетворився на центр колоніальної та фінансової діяльності. Також, слід згадати той факт, що будучи зовсім бідними на [[природні ресурси]], промисловий сектор Нідерландів повністю залежав від [[Імпорт|імпорту]] сировину, верстатів та палива, переважно з Німеччини. Політика нейтралітету мала і свої негативні наслідки, які яскравіше всього стали очевидними після початку активних бойових дій між обома блоками. Згідно з міжнародним правом Нідерланди мали змогу здійснювати торгівлю з обома сторонами конфлікту. Однак, вже в 1914 році Велика Британія заявила свій протест через те, що Німецька імперія використовує [[Порт Роттердама|порт Роттердаму]] для здійснення своєї зовнішньої торгівлі, поки її власні порти були блоковані [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівським флотом Британії]].

Всі ці фактори не могли не позначитися на суспільному житті. Вже в листопаді 1914 року почався процес неконтрольованого росту цін. Амстердамська фондова біржа закрилася, велика кількість людей почала знімати свої заощадження, а паби приймати тільки срібні монети, які були стабільними у вартості. Національний банк Нідерландів вжив ряд заходів для стабілізації економіки: заборонялося вивезення золота та було введено в обіг нові монети «zilverbons» для заміни срібних монет. Королева Вільгельміна зробила особистий грошовий внесок, а також передала значну кількість шерсті та одягу до новоствореного Національного фонду допомоги знедоленим сім'ям<ref>{{Cite web|url=http://www.eerstewereldoorlog.nu/en/first-world-war-Netherlands/|title=The First World War in the Netherlands - Eerstewereldoorlog.nu|last=interactie|first=Fabrique - Merken, design &|last2=http://www.fabrique.nl|website=www.eerstewereldoorlog.nu|accessdate=2018-06-17}}</ref>. В 1915 році ціни на хліб досягли такої відмітки, що уряд був змушений вводити систему субсидіювання для неспроможних купити собі їжу. На початку літа 1916 року державні видатки на продуктову субсидію сягнули мільйонів гульденів. Розпочата Німецькою імперією [[необмежена підводна війна]] майже повністю паралізувала голландськінідерландські морські перевезення. По мірі просування війни голландськіїхні кораблі були затоплені морськими мінами або німецькими торпедами, що різко скоротило обсягу тоннажу, доступного для голландськоїнідерландської торгівлі<ref name=":0" />. Багато разів нідерландські кораблі ставали об'єктом повітряного нападу німецької авіації, хоча мали на борту всі необхідні знаки нейтрального судна і заздалегідь передавали обумовлені сигнали. Це траплялося через те, що британці почали використовувати розпізнавальні знаки Нідерландів на своєму торговому флоті. З цього приводу міністр закордонних справ Нідерландів {{Не перекладено|Джон Лаудон|Джон Лаудон|en|John Loudon (politician)}} направив в МЗС Великобританії лист, в якому говорилося, що подібні дії «компрометують нейтральний прапор, кидають тінь сумніву на нейтральні кораблі, які йдуть під своїм прапором, піддаючи їх ризику бути знищеними ворожими кораблями…»{{sfn|Шатохина-Мордвинцева|2007|с=332-333, 334-337, 340, 344, 348}}.

Після лютого 1917 року проблема голландськогонідерландського транспорту стала практично катастрофічною, оскільки майже ніхто з голландських судновласників не наважувався віддати наказ залишити порт, через невідворотну загрозу німецьких торпед або захоплення судна. Протягом 1917—1918&nbsp;років уряд Нідерландів був змушений піти на радикальні заходи, а саме розпочати експортувати картоплю в Британію та Німеччину в обмін на вугілля для функціювання транспортних засобів та фабрик. Також у цей період видався неврожайний рік, що зрештою вилилося в суспільні заворушення в багатьох містах, особливо&nbsp;— [[Амстердам]]і<ref name=":0" />. Значним охолодженням у взаємовідносинах можна охарактеризувати ставлення королеви Вільгельміни до країн Антанти. Ціла низка неузгоджених дій останніх призвели до тяжких фінансових наслідків для Нідерландів, що дотримувалася нейтралітету. Спочатку блокування в британських портах голландськихнідерландських кораблів, а потім відверта конфіскація цих кораблів зі сторони США та подальше використання ними їх у власних цілях не могло не нашкодити довірі один до одного<ref>{{Cite news|url=https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/troelstra_pieter_jelles|title=Troelstra, Pieter Jelles {{!}} International Encyclopedia of the First World War (WW1)|accessdate=2018-06-16}}</ref>. Королева Вільгельміна була настільки обурена, що можливо, рішення про надання притулку та гарантування безпеки колишньому кайзеру Вільгельму II було відповіддю Антанті на відношення до Нідерландів.

Навіть дефіцит сировини на внутрішньому ринку, а також блокада транспортних шляхів, призвели до позитивного розвитку економіки. Відрізані від більшості зовнішніх ринків, Нідерланди були вимушені опанувати для себе нові галузі промисловості&nbsp;— [[Чорна металургія|чорну металургію]] в Північних Нідерландах, електротехнічну промисловість, виробництво [[Віскозне волокно|штучного шовку]] та інші. Істотно збільшилося будівництво торгових кораблів: якщо в період з 1910 по 1914&nbsp;роки флот налічував 84 тис. [[Реєстрова тонна|брутто-реєстрових тонн]], то з 1914 по 1920&nbsp;роки&nbsp;— 131 брт. За роки Першої світової війни золотий запас країни виріс в 4,5 раза. Не було зафіксовано негативних змін і в темпі зростання населення, у 1919&nbsp;році його чисельність складала вже 6,8&nbsp;млн чоловік. Попри це стан справ у самому суспільстві був напруженим. Восени 1918 року в рядах армії почалися хвилювання. В ніч з 25 на 26 жовтня в казармах міста {{Не перекладено|Гарскамп|Гарскамп|nl|Harskamp}} півтори тисячі піхотинців підняли повстання. Серед їхніх вимог було покращення харчування та відновлення скасованих відпусток. Згодом подібні виступи прокотилися казармами в [[Зволле]], [[Вліссінген]]у, [[Утрехт]]і та інших. В цей час на підприємствах Амстердама формувалися робітничі ради й населення виходило на мітинги, організовані [[Соціал-демократія|соціал-демократами]]. Революційна газета {{Не перекладено|Трибуна (нідерландська газета)|«Трибуна»|en|De Tribune (krant)}} прямо закликала створювати ради, брати владу у свої руки та позбутися [[Оранська династія|монархії]]. Навіть в такій напруженій ситуації уряд був спроможний проводити важливі реформи. Вже в 1919 році [[Виборче право|загальне виборче право]] поширювалося і на жінок, а у 1922&nbsp;році жінки вперше прийшли на виборчі дільниці. Все ж в тому 1919&nbsp;році були ухвалені закони про 45-годинний робочий тиждень, про заборону праці підлітків до 14 років, про зниження [[Пенсійний вік|пенсійного віку]] з 70 до 65 років, та збільшення в півтора рази розміру [[Пенсія|пенсії]]. З моменту створення в 1919&nbsp;році [[Ліга Націй|Ліги націй]] Нідерланди стали її постійним членом. У двадцятих роках країна орієнтувалася переважно на Великобританію й остання всіляко сприяла блокуванню будь-яких відносин голландськогонідерландського уряду з [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським союзом]]. Тридцяті роки ознаменувалися зближенням Нідерландів з [[Сполучені Штати Америки|США]]. ГолландськийВ цей період нідерландський уряд все більш неохоче йшов на контакти з Великобританією і Францією через їх політику протистояння Німеччині. Досить тісні відносити з німцями призвели до того, що 29 жовтня 1937&nbsp;року останні запропонували укласти договір про гарантування нейтралітету Нідерландів, який, однак, голландціостанні відмовилися підписувати{{sfn|Шатохина-Мордвинцева|2007|с=332-333, 334-337, 340, 344, 348}}.

Одразу після закінчення війни голландськінідерландські вчені, історики та юристи розпочали дослідження та аналізування причин виникнення війни. Їхня праця широко публікувалися в місцевих газетах та журналах. Найвідомішим серед них був {{Не перекладено|НІколас Япіксе|НІколас Япіксе|nl|Nicolas Japikse}}, який, через особистий вплив війни на нього, досліджував місце Нідерландів в ході конфлікту. Він очолив голландськийнідерландський комітет з вивчення причин війни, а з жовтня 1921 року був членом Центральної комісії з нейтрального вивчення причин світової війни, заснованої норвезьким юристом і [[Філософ|філософом]]&nbsp;— {{Не перекладено|Герман Гарріс Аалл|Германом Гаррісом Ааллом|no|Herman Harris Aall}}. У 1921 році Япіксе опублікував свою працю «Die Stellung Hollands im Weltkrieg». В ній він відстоював погляд про те, що війна не була викликана винятково Німецькою імперією. Додатково Япіксе наголошував на правильності вибраної політики нейтралітету як з військової, так і економічної сторони. Надалі інтерес до війни зазнав спаду, що було викликано зародженням та розвитком нової. Лише останнім часом голландськінідерландські дослідники повернулися до теми Першої світової війни. Наслідують приклад голландськихнідерландських колег історики {{Не перекладено|Марк Фрай|Марк Фрай|de|Marc Frey}} (Німеччина) Гюберт ван Тьюл ван Сероскеркен ({{Lang-nl|Hubert van Tuyll van Serooskerken}}, США) та Мартье Абенгюйс (Maartje Abbenhuis), Нова Зеландія)<ref name=":0">{{Cite news|url=https://pure.uva.nl/ws/files/2084316/157615_1914_1918_Online_the_netherlands_2014_10_08.pdf|title=The Netherlands|last=Samuel Kruizinga, Paul Moeyes, Wim Klinkert|first=|date=2014|language=en|work=International Encyclopedia of the First World War|accessdate=2018-06-15}}</ref>.

Доктор історичних наук Герман Стапелкамп ({{Lang-nl|Herman Stapelkamp}}) при дослідженні втрат Нідерландів у Першій світовій війні наводить наступні цифри: 62 торговельних та рибацьких суден, а також близько двохсот жертв. Інший голландськийнідерландський історик Л. Л. фон Мюнхінг ({{Lang-nl|L.L. von Münching}}) у своїй книзі «De verliezen van de Nederlandse koopvaardij in de Eerste Wereldoorlog 1914—1918» наводить наступні відомості. Під час війни країна втратила 124 судна торговельного флоту (з них 34 потоплені підводними човнами) і загалом 454 чоловік{{sfn|Kristel|2016|с=I}}. 14 жовтня 1920 року в місті [[Ден-Гелдер]] був відкритий монумент в пам'ять про 58 місцевих рибаків, що не повернулися додому{{sfn|Benneveld|2001|с=164}}. Також невідома кількість голландцівнідерландців, які були контрабандистами, шпигунами чи добровольцями, що прагнули вступити до партизанських загонів Бельгії&nbsp;— загинули під час перетину «{{Не перекладено|Дріт смерті|Дроту смерті|nl|De Draad}}<nowiki/>». Останній був огорожею під високою напругою, що була побудована за наказом німців на кордоні Бельгії з Нідерландами протяжністю більше ніж 300&nbsp;км. Про жертви серед голландцівнідерландців стало відомо з доповідних записок патрульних та вартових німців, які були відповідальними за різні ділянки огорожі. Статистику померлих або встановлення їх особи німці не вели, а ідентифікацію голландців здійснювали шляхом виявлення трупів: якщо перебував на дроті зі сторони Нідерландів, то&nbsp;— голландецьнідерландець, якщо з протилежної сторони&nbsp;— бельгієць, англієць чи росіянин<ref name=":1">{{Cite web|url=http://www.trois-frontieres.be/D/cloture_electrique.php|title=Der elektrische Zaun an der belgisch-niederländischen Grenze im ersten Weltkrieg (V.V. Drei Grenzen)|last=Hubert|first=Bindels|website=www.trois-frontieres.be|accessdate=2018-06-21}}</ref>.