Кантоніст: відмінності між версіями

'''Кантоністи''' — у Російській імперії ([[1805]]-[[1856]]) малолітні і неповнолітні сини нижніх військових чинів, які утворили особливий стан осіб, що належать з дня народження до військового відомства і в силу свого походження зобов'язані військовою службою. Назва кантоністи відносилася і до єврейських дітей-рекрутів з 1827го року.

 

 

==Історія ==

 

Початок кантоністам поклав російський імператор [[Петро I]], який у [[1721]] році створив гарнізонні школи на 50 осіб при кожному полку. У гарнізонних школах солдатські діти навчалися грамоти й ремесел. Подальший розвиток ці школи отримали у [[1732]] році, кількість учнів досягнула 4000 осіб. До гарнізонних шкіл потрапляли діти від 7 до 15 років. Усі вони спочатку навчалися грамоти, а пізніше найкмітливіші з них починали вивчати артилерію та фортифікацію, чи спів та музику, діловодство чи слюсарну справу. Менш кмітливі учні вивчали столярство, ковальство, швацтво та інші ремесла. Після досягнення 15 років, найкмітливіші з учнів залишалися при школах ще на 3 роки, для удосконалення своєї майстерності, інші ж колишні учні призначалися на службу у війська.

 

 

У [[1798]] році одночасно з започаткуванням у Санкт-Петербурзі військово-сиротинського дому, усі гарнізонні школи імперії було перейменовано на військово-сиротинські дома відділки у 16 400 осіб.