Вотивні предмети: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Вотивні предмети в християнстві: стилістична різноманітність |
|||
Рядок 35:
{{цитата|"У вас, католиків, є милий звичай — так він і сказав: милий звичай — вішати на зображення [[діва Марія|Матки Боски]] кільця, намиста, подарунки. Так от виконаєте моє прохання: ви можете цей браслет повісити на ікону? "Я йому обіцяла це зробити.}}
Звичай підвішувати дари на [[ікона|ікони]] зустрічається і в [[православ'я|православ'ї]].<ref>[http://www.icon-art.info/pic.php?lng=ru&pic_id=642 Прорись иконы «Богоматерь Троеручица» с указанием следов вотивных предметов]</ref> Зокрема, православ'я трансформувало [[язичництво|язичницьку]] традицію, яка проявляється зараз у підвішуванні зцілювальних вотивів на чудотворні ікони на ланцюжках. Багато шанованих чудотворних ікон мають вотивні сережки (іноді ланцюжки та натільні хрести, іноді — зображення з дорогоцінних металів зцілених органів). В експозиції [[Національний музей медицини України|Музею медицини]] (м. [[Київ]]) можна побачити вотиви часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. У Росії підвішувати вотиви у православних храмах заборонили за [[Петро I Олексійович|Петра Першого]], оскілки це сприймалося як відгомін язичництва<ref>[http://ec-dejavu.ru/v/Votive.html Вотивы. Энциклопедия культур. История исцелительных вотивов]</ref><ref>[http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/6/articles/sec2/s2a16.html Обычай вотивных приношений в истории религии и истории медицины]</ref>, але подекуди традиція зберігалася. Відповідно, спершу був виданий Указ Святійшого Синоду від 19 січня 1722 року «Про відібрання в церковну скарбницю привісок і об використанні оних на церковні потреби», який наказував: „Від нині надалі у всіх
[[Файл:Neupivaemaya Chasha.jpg|thumb|left|Принесення віруючих до ікони Божої Матері «[[Невипивана чаша]]»]]
| |||