Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  1 рік тому
нема опису редагування
[[Файл:Bolívar usgs.jpg|thumb|left|250px|Гора [[Піко-Болівар]] у Венесуелі]]
 
Головна система Анд складається з паралельних хребтів, що простяглися в меридіональному напрямку, розділених внутрішніми плоскогір'ями або западинами. Лише [[Карибські Анди]], розташовані в межах [[Венесуела|Венесуели]], що належать до Північних Анд, протяглися субширотно уздовж побережжяузбережжя [[Карибське море|Карибського моря]]. Це наймолодша та відносно низька ділянка Анд (до 2765 м). До північних Анд відносяться також [[Еквадорські Анди]] (у [[Еквадор]]і) і Північно-західні Анди (на заході Венесуели і в [[Колумбія|Колумбії]]). Найбільш високі гребені Північних Анд мають невеликі сучасні льодовики, на вулканічних конусах — вічні сніги. Острови [[Аруба]], [[Бонер]] і [[Кюрасао]] в Карибському морі є вершинами продовження Карибських Анд, що опускаються у море.
 
У Північно-західних Андах, що віялоподібно розходяться на північ від 1° зх. ш., виділяють три головних Кордильєри (гірських хребта) — [[Кордильєра-Орієнталь (Колумбія)|Східну]], [[Кордильєра-Сентраль (Колумбія)|Центральну]] і [[Кордильєра-Оксиденталь (Колумбія)|Західну]]. Всі вони високі, крутосхилі і мають будову глибоких складок. Для них характерні розломи, підняття і опускання новітнього часу. Головні Кордильєри розділені крупними западинами — долинами річок [[Маґдалена (річка)|Маґдалени]] і [[Каука (річка)|Кауки]] — [[патія (річка)|Патії]].
У Чилійсько-аргентинських Андах клімат [[субтропіки|субтропічний]], і зволоження західних схилів — за рахунок зимових циклонів — більше, ніж в субекваторіальному поясі. При просуванні на південь річні суми опадів на західних схилах швидко зростають. Літо сухе, зима волога. По мірі віддалення від океану континентальність клімату зростає, збільшуються сезонні коливання температури. У місті [[Сантьяго]], розташованому в [[Центральна долина Чилі|Подовжній долині]], середня температура найтеплішого місяця становить 20 °C, найхолоднішого — 7—8 °C; опадів в Сантьяго випадає небагато, 350 мм в рік (південніше, в [[Вальдівія (місто)|Вальдівії]], опадів більше — 750 мм на рік). На західних схилах Головної Кордильєри опадів більше, ніж в Подовжній долині (але менше, ніж на тихоокеанському узбережжі).
 
При просуванні на південь субтропічний клімат західних схилів плавно переходить в океанічний клімат помірних широт: зростають річні суми опадів, зменшуються відмінності в зволоженні по сезонах. Сильні західні вітри приносять на побережжяузбережжя велику кількість опадів (до 6000 мм в рік, хоча зазвичай 2000—3000 мм). Більше 200 днів на рік йдуть сильні дощі, на узбережжя часто опускаються густі тумани, море ж постійно [[шторм]]ить; клімат несприятливий для мешкання. Східні схили (між 28° і 38° пд.ш.) посушливіші, ніж західні (і лише в помірному поясі, на південь від 37 ° пд.ш., завдяки впливу західних вітрів їхнє зволоження зростає, хоча вони і залишаються менш зволоженими порівняно із західними). Середня температура найтеплішого місяця на західних схилах становить всього 10—15 °C (найхолоднішого — 3—7 °C).
 
У крайній південній частині Анд, на [[Вогняна Земля|Вогняній Землі]], — дуже вологий клімат, який формують сильні вологі західні і південно-західні вітри. Опади (до 3000 мм) випадають в основному у вигляді [[мряка|мряки]] (яка з'являється більшість днів року). Лише у найсхіднішій частині архіпелагу опадів значно менше. Протягом всього року стоять низькі температури (при цьому коливання температури по сезонах украй незначні).