Навколоземні астероїди: відмінності між версіями

from:0 till:870 width:40

За характеристиками орбіт навколоземні астероїди поділяють на три основні групи: [[група Атона]], [[група Аполлона]] та [[група Амура]]. Деякі з них перетинають земну орбіту і, таким чином, становлять потенційну загрозу для мешканців нашої планети, інші&nbsp;— не перетинають і загроза наразі відсутня, але внаслідок [[збурення орбіти|гравітаційних збурень]] можуть змінити свою орбіту і перетворитися на [[астероїди, які перетинають орбіту Землі]]. До навколоземних належать також нечисленінечисленні астероїди [[група Атіри|групи Атіри]].&nbsp;<ref>{{cite web|title=JPL Small-Body Database Browser - Orbit Classification: Atira|url=http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb_help.cgi?class=IEO|accessdate=2010-10-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HwrXnOn1|archivedate=2013-07-08}}</ref>

[[УНІАН]] повідомила, що астрономи визнали безперспективним пошук потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) за допомогою наземних обсерваторій. Про це свідчить статистика виявлень навколоземних об'єктів обсерваторією Голдстоун ([[пустеля Мохаве]], штат [[Каліфорнія]], США), радіотелескопом Грін-Бенк (штат [[Західна Вірджинія]], [[США]]) і обсерваторії Аресібо ([[Пуерто-Рико]]). Констатовано недостатньо повне і несвоєчасне виявлення наземними засобами спостереження навколоземних об'єктів, зокрема ПНО. Половина астероїдів, що виявляються, мають діаметри порядкаприблизно 30 &nbsp;м. Отримані вченими дані вказують на необхідність підвищення чутливості при спостереженнях з наземних телескопів і надання більшої уваги стеженню за астероїдами з навколоземних супутників. Навіть якщо наземний телескоп визначить ПНО, може виявитися занадто мало часу для того, щоб встигнути відреагувати на його наближення.<ref>http://expres.ua/news/2016/04/17/182918-astronomy-zayavyly-neefektyvnist-nazemnyh-teleskopiv</ref>