Відмінності між версіями «Нікола Люпо»

(Створена сторінка: {{Редагую}}{{Перекладаю}} {{Особа | ім'я = Ніколо Люпо | місце_проживання = | інші_імена = | зоб...)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію суміш розкладок у тексті
 
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
== Біографія ==
 
Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра суриковскрипок, Франсуа Люпо. Дитинство провів у [[Штутгарт]]і, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипічнимйскрипічним майстром. В 1769 ррціроці із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із1794Із [[1794]] року жив у [[Париж]]і, та працював у відомого скрипічного майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю юнака.
 
В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король [[Людовик XVIII]] призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипічним майстром королівсткого двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».
 
{{text|Н. Люпо. ​​Музичний майстер королівського двору і Королівськoї музичної школи.}}
 
Із 1815 був придворним майстром Королівсткої капелли.
 
[[Зображення:Luthier-Nicolas-Lupot.jpg|200px|thumb||Нікола Люпо. ПротеПoртрет Ніколи Люпо за роботою, робота художника Г.Лорім'є 1805 рік]]
 
СтвореняСтворені ним найкращі інструменти, якяякі цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єдинавєднав характерні особливості зовнішньої ообробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипічних майстрів.
 
Зовнішні признакиознаки, які аідрізняютьвідрізняють скрипки Люпо —це— це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного кускашматку (Люпо приміняв ялину радіального раозпилуразпилу, неозвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонуватрчервонувато-оранжевого кооірукольору.
 
Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним  тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.
 
Німецький скрипач, композитор, дирижер Луї Шпор, в своїй автобиографіїавтобіографії (1860) писав що, коли вперше почув звучання скрипок Люпо, зразу ж поміняв старовині німецькі інструменти на скрипки француза, і з тих пір грав на всіх своїх гастролях тільки на них.
 
Кіром скрипок, Люпо виготовляавиготовляв також гарні віолончелі та альти.
 
== Література ==
4428

редагувань