Нікола Люпо: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Редагую}}{{Перекладаю}} {{Особа | ім'я = Ніколо Люпо | місце_проживання = | інші_імена = | зоб... Мітки: суміш розкладок у тексті Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 09:08, 18 червня 2018
| Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ольжич Мушинський (внесок, журнали) о 09:08 UTC (3070223 хвилини тому). |
| Цю статтю перекладають з іншої мови. Будь ласка, не редагуйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця стаття не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ольжич Мушинський (внесок, журнали) о 09:08 UTC (3070223 хвилини тому). |
| Ніколо Люпо | |
|---|---|
| фр. Nicolas Lupot | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ніколо Люпо |
| Народився |
4 грудня 1758 року Штутгарт,  Німеччина, Герцогство Вюртемберг, Священа Римська Імперія |
| Помер |
14 cерпня 1824 Париж,Франція |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Lupot-Gandd |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність |
скрипаль, вчитель |
| Знання мов | французька |
| Конфесія | християнство |
Біографія
Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра суриков, Франсуа Люпо. Дитинство провів у Штутгарті, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипічнимй майстром. В 1769 ррці із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із1794 року жив у Парижі, та працював у відомого скрипічного майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю
В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король Людовик XVIII призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипічним майстром королівсткого двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».
Н. Люпо. Музичний майстер королівського двору і Королівськoї музичної школи.
Із 1815 був придворним майстром Королівсткої капелли.
Створеня ним найкращі інструменти, якя цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єдинав характерні особливості зовнішньої ообробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипічних майстрів.
Зовнішні признаки,які аідрізняють скрипки Люпо —це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного куска (Люпо приміняв ялину радіального раозпилу, неозвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонуватр-оранжевого кооіру.
Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.
Німецький скрипач, композитор, дирижер Луї Шпор, в своїй автобиографії (1860) писав що, коли вперше почув звучання скрипок Люпо, зразу ж поміняв старовині німецькі інструменти на скрипки француза, і з тих пір грав на всіх своїх гастролях тільки на них.
Кіром скрипок, Люпо виготовляа також гарні віолончелі та альти.
Література
Вітачек E. P. Нариси з історії виготовлення смичкових інструментів, под ред. Б. В. Доброхотова, М., 1964, с. 150-54.