Обліпиха звичайна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Nina Shenturk перейменувала сторінку з Обліпиха крушиноподібна. на Обліпиха звичайна: за Кобівим |
виправила посилання, в цьому випадку шаблон не працював |
||
Рядок 33:
}}
'''Обліпи́ха звича́йна''', або '''щець звича́йний''' (''Hippophae rhamnoides'' або ''Hippophaë rhamnoides'')<ref name="Кобів">
== Етимологія ==
Рядок 39:
Українська родова назва '''обліпи́ха''' (а також її народний варіант '''облепі́ха'''<ref name="Кобів"></ref>) обумовлена дуже рясним плодоношенням, притаманним цьому виду, — гілки куща буквально обліплені ягодами з усіх боків. На морфологічні особливості вказують і такі народні назви як:
* '''верботе́рнь'''<ref name="Кобів"></ref>
* '''дереза́'''<ref name="Кобів"></ref>
* '''розмариновець саклакова́тий'''<ref name="Кобів"></ref>
* '''ви́шня сибі́рська'''<ref name="Кобів"></ref>
Походження народних назв '''щець''', '''плохо́вни́к''', '''пові́я''', '''капшунець'''<ref name="Кобів"></ref> не встановлене.
Рядок 53:
Обліпиха звичайна, як правило, росте у формі куща заввишки 0,5 — 4 м, рідше може набувати вигляду деревця заввишки до 10 м. Коренева система слабомичкувата, поверхнева. Корені довгі, шнуроподібні, часто дають пагони-паростки, мають клубочки (так звані кореневі шишечки), в яких оселяють [[азотфіксуючі бактерії]].
Її крона розлога, але часто негуста. Гілки довгі, колючі, густо улиснені. Молоді [[пагін|пагони]] з дрібними кулястими [[брунька]]ми, вкриті сріблястими лусочками, а багатолітні гілки — сірі, бурі, або темно-бурі. Листки завдовжки 2—3 см, завширшки близько 0,5
Рослина [[дводомні|дводомна]], тобто одностатеві чоловічі та жіночі квітки розвиваються в неї на різних особинах. Чоловічі квітки зібрані в короткі, майже кулясті [[Колос|суцвіття-колоски]] на дуже коротких [[квітконос]]ах. Тичинкові квітки буруваті, дрібні з глибокодвороздільною [[Оцвітина|оцвітиною]] і чотирма тичинками, без пелюсток. Маточкові квітки зеленкуваті, малопомітні, з трубчастою дволопатевою оцвітиною, сидять у пазухах листків. [[Маточка]] одна, [[зав'язь]] верхня.
Рядок 68:
Морозостійка рослина. Обліпиха звичайна відноситься до світлолюбних порід, що проявляється з першого року її життя. У плодоносних дерев відбувається щорічне всихання нижніх гілок і гілочок, що призводить до саморозріднення крони дерева і зміщення плодоносної зони на периферію. Природні місця розповсюдження вирізняються високою сухістю повітря, хоча її коренева система воліє зволожені місця поширення, характерні для долин рік і морського узбережжя. Обліпиха здатна переносити надлишкове перезволоження і навіть тривалі періоди затоплення. Особливо добре вона росте на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод і проточним зволоженням. За рахунок кореневих пагонів-зачатків утворює обширні зарості. Природні зарості обліпихи зменшуються.
Цвіте в квітні
== Розмноження ==
|