Музика Молдови: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{пишу}} Зображення:1991 CPA 6372.jpg|thumb|right|280px|Радянська поштова марка із зображенням традиці... |
доповнення |
||
Рядок 1:
[[Зображення:1991 CPA 6372.jpg|thumb|right|280px|Радянська поштова марка із зображенням традиційних музичних інструментів Молдови]]
{{дивіться також|Культура Молдови}}
[[Молдова|Молдовська]] музична культура сформувалася на основі самобутнього національного [[фольклор]]у. Водночас, молдовська [[музика]] тісно пов'язана з музикою її сусіда та культурного родича — [[Румунія|Румунії]]. Музичний фольклор Молдови, будучи переважно одноголосим (у районах, що межують з Україною, існує двоголосий спів), виявляє [[Лад (музика)|ладову]] різноманітність (здебільшого [[діатоніка|діатонічні]] лади). Молдовський [[фольк]] відзначається жвавими, складними ритмами (характерна риса багатьох [[Східна Європа|східноєвропейських]] традицій), [[імпровізація (музика)|музичною імпровізацією]], [[синкопа (музика)|синкопою]] і досить [[мелодія|мелодійною]] [[орнаментика (музика)|орнаментикою]].<ref>{{cite web|title=Народна музика Молдови - Файл звукозапису - MSN Encarta<!--Bot-generated title-->|url=http://encarta.msn.com/media_681500051/Folk_Music_of_Moldova.html|work=|archiveurl=https://www.webcitation.org/5kx7hfFdc?url=http://encarta.msn.com/media_681500051/Folk_Music_of_Moldova.html|archivedate=2009-11-01|deadurl=yes|df=}}</ref> Дуже важливою частиною молдовської народної культури є старовинна балада «Міоріца».
Молдовські композитори розвивають усі жанри музичної творчості: у країні знаходять своїх шанувальників і [[поп]], [[гіп-гоп]], [[рок]] та інші сучасні жанри. До сучасних поп-зірок належать румунсько-молдовський гурт «[[O-Zone]]», чия пісня «[[Dragostea Din Tei]]» стала головним європейським хітом 2004 року, гітарист і автор пісень [[Володимир Погребнюк]], заслужена діячка мистецтв [[Наталія Барбу]] та співачка [[Неллі Чобану]]. У [[1970-ті|1970-х]] роках по всій Молдові прогриміла слава гурту «Флакай», перетворивши його рідне місто [[Кагул (місто)|Кагул]] на важливий центр музики.<ref>{{cite web |url=http://cahulfest.iatp.md/faces.html |title=Archived copy |accessdate=2005-05-16 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050204231205/http://cahulfest.iatp.md/faces.html |archivedate=2005-02-04 |df= }}</ref>
== Народна музика ==
Молдова славиться своїми ансамблями, оркестрами та іншими мистецькими колективами народної музики і танцю, серед яких особливо вирізняється [[ансамбль народного танцю Молдови «Жок»]], адже «жок» — це також свято, яке включає танці, а ще це частина міста, де відбуваються танці.
Найпоширеніший жанр народної музики — [[дойна]]. [[народна пісня|Народні пісні]] мають широкий жанровий діапазон: трудові, обрядові, ліричні, епічні, революційні тощо. Народні танці ([[жок (танець)|жок]], [[молдовеняска]], хора тощо) темпераментні, барвисті, ритмічно різноманітні. Поряд із носіями селянського фольклору відомі професійні виконавці народної музики — [[лаутари]]. Музичні інструменти: струнні — [[кобза]], [[цимбали]]; язичкові — [[дримба]] ([[варган]]); духові — флуер (пор. {{lang-uk|[[флояра]]}}) і кавал (мала й велика пастушачі сопілки), чимпой ([[волинка]]), бучум ([[трембіта]]) та ін. Здавна популярна [[скрипка]].
1949 року засновано Оркестр молдавської народної музики та танцю, який грає [[Музика Румунії|румунську]], [[Музика Росії|російську]], [[Музика України|українську]], [[Музика Польщі|польську]] та [[музика Німеччини|німецьку]] музику.
Обробки молдовських народних пісень створювали багато українських композиторів, зокрема [[Левко Ревуцький|Л. Ревуцький]], [[Данькевич Костянтин Федорович|К. Данькевич]], [[Гомоляка Вадим Борисович|В. Гомоляка]].
== Історія ==
=== XIX століття ===
У [[ХІХ]] ст. з'явилися перші зразки композиторської творчості — діяльність [[Музиченко Гавриїл Вакулович|Г. Музическу (Музиченко)]], [[Кароль Мікулі|К. Мікулі]], Е. Кауделли, [[Чіпріан Порумбеску|Ч. Порумбеску]]. В Кишиневі було створено музичне товариство «Гармонія» (1880), відділення [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] (1889), відкрито приватні музичні школи, музичне училище (1900).
=== Радянський період ===
В епоху [[СРСР]] влада показово сприяла розквіту молдовської народної культури. Проте з метою перешкодити можливій сепаратизації [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]] на підставі спільної історії Румунії та Молдови [[радянська влада]] намагалася затушувати цю спільність, змінюючи, окрім іншого, і чимало музичних моментів. <ref>{{cite web|title=Moldova - MSN Encarta|url=http://encarta.msn.com/encyclopedia_761566942/Moldova.html|work=|archiveurl=https://www.webcitation.org/5kx6V9c1q?url=http://encarta.msn.com/encyclopedia_761566942/Moldova.html|archivedate=2009-11-01|deadurl=yes|df=}}</ref> Радянська влада створила широку мережу музичних навчальних закладів, виконавські колективи, концертні й творчі організації — хорову капелу «Дойна» (1930), симфонічний оркестр (1935), філармонію і консерваторію (1940), Спілку композиторів Молдавської PCP (1940). Після Другої світової війни написано опери «Грозован» (1956) і «Аурелія» (1959) [[Гершфельд Давид Григорович|Д. Гершфельда]]. «Серце Домніки» (1960, 3-тя ред. — «Героїчна балада», 1970) О. Стирчі, «Гліра» Г. Няги (1974), «Дракон» (1976) Е. Лазарева, опера-казка «Коза з трьома козенятами» (1967) та радіоопера «Голуби в косу лінійку» (1974 ) 3. Ткач; з’явилися балети: «Світанок» (1960) та «Перехрестя» (1977) В. Загорського, «Зламаний меч» (1960) і «Антоній і Клеопатра» (1965) Е. Лазарева, «Андрієш» (1979) 3. Ткач. Симфонії створювали Л. Гуров, С. Лобель, В. Поляков, Г. Няга, П. Рівіліс, І. Маковей, Б. Дубоссарський; інструментальні концерти — Шт. Няга, С. Лобель, В. Поляков, 3. Ткач, Г. Няга, В. Біткін. Широко відома пісенна творчість і музика до кінофільмів [[Євген Дога|Є. Доги]]. Серед виконавців: диригенти — народний артист СРСР Т. Гуртовий, Д. Гоя, А. Самоїле, А. Гершфельд; співаки — народні артисти СРСР Т. Альошина, [[Марія Бієшу|М. Бієшу]] (виступала і в Україні), Л. Єрофеєва, Т. Чебан; артисти балету — народні артисти Молдавської PCP В. Пшенична, С. Мокану, І. Фурніка, П. Андрейченко, Т. Усач, М. Кафганат та ін.; керівники оркестрів народної музики — скрипалі народний артист СРСР С. Лункевич, заслужений артист [[МРСР]] В. Негруца. У Молдові діють Молдовський театр опери і балету (1957), філармонія, при якій — симфонічний оркестр, академічна хорова капела «Дойна», оркестр молдовських народних інструментів «Флуєраш» (1946). При Комітеті з телебачення і радіомовлення МPCP 1964 року було засновано естрадно-симфонічний оркестр, 1966 року — хор, 1966 — струнний квартет, 1968 — ансамбль народної музики «Фольклор».
У Молдові працювали українські радянські диригенти [[Пігров Костянтин Костянтинович|К. Пігров]] і [[Климов Олександр Гнатович|О. Климов]], балетмейстер [[Клоков Георгій Павлович|Г. Клоков]].
== Популярні сучасні музиканти ==
{{div col|rules=yes|colwidth=22em}}
* «[[Elvi's Band]]»
* [[Люксембург Аркадій Петрович|Аркадій Люксембург]]
* [[Олексій Дуганов]]
* «[[Alternosfera (гурт)|Альтерносфера]]»
* [[Ендрю Раєль]]
* [[Arsenium]]
* [[Дан Балан]]
* «Флакай»
* [[Патриція Копачинська]]
* [[Софія Ротару]]
* [[Наталія Барбу]]
* [[Неллі Чобану]]
* «[[Noroc]]»
* «[[Orizont]]»
* «[[O-Zone]]»
* Тамара Чобану
* «[[Zdob şi Zdub]]»
* [[Раду Сирбу]]
* «[[SunStroke Project]]»
* Міхай Чобану
* [[Павло Стратан]]
* [[Клеопатра Стратан]]
* [[Ніколає Сулак]]
* «[[Gândul Mâţei]]»
* «[[DoReDos]]»
{{div col end}}
== Фестивалі ==
Серед музичних фестивалів Молдови можна виділити «Лиця друзів», що проходить у місті Кагул із 1996 року, та «[[Gustar (фестиваль)|Густар]]», який проводиться в історико-археологічному комплексі [[Старий Орхей]] із 2010 року.
== Див. також ==
*[[Молдова на пісенному конкурсі Євробачення]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
{{commons category|Music of Moldova}}
* {{УРЕ}}
* [http://www.ville-ge.ch/meg/musinfo_ph.php?what=pays=Moldova,%20R%E9publique%20de&debut=0&bool=AND Audio clips: Traditional music of Moldova.] [[Musée d'ethnographie de Genève]]. Accessed November 25, 2010. {{ref-fr}}
*[http://www.noroc.tv/video Moldavan folk music at NorocTV] over 500 music videos {{ref-en}}
*[http://encarta.msn.com/encyclopedia_761566942/Moldova.html MSN Encarta] ([https://www.webcitation.org/5kx6V9c1q?url=http://encarta.msn.com/encyclopedia_761566942/Moldova.html Archived] 2009-11-01) {{ref-en}}
{{Молдова в темах}}
{{Музика Європи}}
|