Хрущов Микита Сергійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33:
| місце_народження = с. Калинівка, Дмитріївський повіт, [[Курська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті = 11.9.1971
| місце_смерті = [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]
| національність =
| громадянство = {{RUSold}}→{{USSR}}
| особистий підпис = [[Файл:Nikita Khrushchev Signature2.svg|120пкс|]]
| нагороди ={{ряд2|{{Медаль Золота Зірка}} | {{Медаль Серп і Молот}} | {{Медаль Серп і Молот}} | {{Медаль Серп і Молот}}}}
{{ряд2|{{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}}}}
Рядок 54:
}}
{{othernames|Хрущов (значення){{!}}Хрущов}}
'''Хрущо́в Мики́та Сергі́йович''' ({{lang-ru|Хрущёв Никита Сергеевич}}, {{ДН2|15|4|1894|3}}, с. Калинівка, [[Курська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|11|9|1971}}, [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський державний діяч [[українці|українського походження]], перший секретар ЦК [[Комуністична Партія Радянського Союзу|КПРС]] ([[1953]]–[[1964]]), Голова [[Рада Міністрів СРСР|Ради Міністрів СРСР]] ([[1958]]–[[1964]]), [[Герой Радянського Союзу]] (1964), тричі [[Герой Соціалістичної Праці]] (1954, 1957, 1961), [[генерал-лейтенант]] (1943).
 
== Молоді роки ==
Рядок 65:
== У верхівці КПРС ==
[[Файл:Joseph Stalin and Nikita Khrushchev, 1936.jpg|250px|thumb|Микита Хрущов і Йосип Сталін, 1936]]
 
З [[1938]] до [[1949]] (крім березня—грудня [[1947]], коли першим секретарем був [[Каганович Лазар Мойсейович|Л. Каганович]]) Хрущов очолював [[Комуністична партія України|КП(б)У]] як перший секретар Компартії України, а в другій половині [[1949]] повернувся до [[Москва|Москви]], де був секретарем ЦК ВКП(б) і першим секретарем Московського обласного комітету партії. По смерті Сталіна Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС, а з березня 1958 зосередив у своїх руках партійне й державне керівництво, ставши головою Ради міністрів СРСР. У жовтні [[1964]] внаслідок внутрішнього заколоту в [[Політбюро ЦК КПРС]] Хрущова позбавлено всіх посад і усунено від державного й партійного керівництва.
 
Рядок 75 ⟶ 74:
[[Файл:Kennedy and Khrushchev in Vienna 1961.png|thumb|250px|Зустріч з [[Кеннеді Джон Фітцджеральд|Джоном Кеннеді]] у [[Відень|Відні]] (1961)]]
[[Файл:Хрущов у Луганську 1956.jpg|250px|thumb|Приїзд Микити Хрущова до [[Луганськ]]а (1956)]]
 
Очоливши по смерті Сталіна [[КПРС]], а згодом і уряд [[СРСР]], сміливістю господарсько-політичних перебудов Хрущов виявив себе як найяскравіша індивідуальність, єдина серед спадкоємців Сталіна. На [[XX з'їзд КПРС|XX з'їзді КПРС]] (лютий 1956) він виступив з доповіддю «Про культ особи та його наслідки», розпочавши цим боротьбу проти [[Культ особи|культу особи]] Сталіна. М. Хрущов ужив рішучих заходів до забезпечення країни харчами, розпочавши аграрну реформу<ref>Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А.— М.: Простор, 2004.— С. 395.</ref>: встановлено підвищені, обґрунтованіші, ніж раніше, закупівельні ціни на сільгосппродукцію; щоб розв'язати зернову проблему, ініційовано освоєння [[Цілинні землі|цілинних земель]] (від 1954 року); більш ніж 120 000 спеціалістів сільського господарства переведено з керівного апарату на роботу до села; розпочато реорганізацію [[Машинно-тракторна станція|МТС]], здійснено продаж техніки колгоспам; списано борги колгоспів минулих років; скасовано податок на особисте господарство; почали призначати пенсії колгоспникам; дозволено видавати паспорти сільським жителям. Здійснено перебудову кермування промисловістю й сільським господарством: утворено [[Раднаргосп|раднаргоспи]], промислові райони, поділено обкоми КПРС на сільські та міські тощо.
 
Рядок 86 ⟶ 84:
== Роль у «Карибській кризі» ==
{{main|Карибська криза}}
Під час жорсткого протистояння СРСР у [[Карибська криза|Карибській кризі]] за три години до можливого удару США по Кубі зумів домовитись з президентом США [[Джон Кеннеді|Джоном Кеннеді]] і зупинити переростання конфлікту у війну. Домовленість полягала у взаємних поступках обох країн.
{{Доробити розділ}}
 
== Стиль та поведінка Хрущова ==
Рядок 96 ⟶ 94:
=== «Ми вас поховаємо» ===
«Ми вас поховаємо». На прийнятті в Москві 18 листопада 1956 Хрущов у бесіді з американськими дипломатами хотів підкреслити суперечливість двох світових систем. Він хотів процитувати тезу Маркса про те, що соціалізм є могильником капіталізму, але замість цього видав фразу «Ми вас поховаємо», що він повторив на одній із зустрічей з журналістами в США у вересні 1959 року.
 
=== Хрущов і авангардисти ===
На виставці творів художників-авангардистів 1 грудня 1962 року в Москві критично і у грубій формі [[Відвідини Хрущовим виставки авангардистів|висловив свої оцінки щодо творів]] окремих художників та скульпторів<ref>[http://www.pseudology.org/razbory/Manezh_vystavka_1962.htm Манеж, которого никто не видел] {{ref-ru}}</ref>, запропонувавши їм покинути країну.
 
=== Веселі застілля з «героями праці» ===
Рядок 102 ⟶ 103:
* Улюбленим письменником Хрущова був [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]] (заборонений в СРСР). Хрущов познайомився з творами Винниченка ще в юнацтві. Герой оповідання «Талісман» єврей Піня став для нього на все життя своєрідним зразком для наслідування. Хрущов називав себе «маленьким Пінею», і зізнавався, що виступити з розвінчанням культу особи Сталіна на ХХ з'їзді КПРС його надихав саме цей герой Винниченка<ref> [[Роздобудько Ігор В'ячеславович|Ігор Роздобудько]]. [http://kobza.com.ua/doslidzhennja/5353-vynnychenko-uliublenyi-pysmennyk-khrushchova.html Винниченко&nbsp;— улюблений письменник Хрущова. // Кобза. Українці Росії. 27.08.2016]</ref>.
* Згідно зі спогадами колишнього 1-го секретаря ЦК Компартії України та члена Політбюро ЦК КПРС [[Шелест Петро Юхимович|Петра Шелеста]], [[Брежнєв Леонід Ілліч|Леонід Брежнєв]], що замінив Хрущова на посту Генерального секретаря ЦК КПРС, пропонував [[Семичасний Володимир Юхимович|Володимиру Семичастному]], голові КДБ СРСР у період підготовки Пленуму ЦК КПРС 1964 року, фізично позбутися М.&nbsp;С.&nbsp;Хрущова, улаштувавши аварію літака, автокатастрофу, отруєння або арешт<ref>Петро Шелест «[[Справжній суд історії ще попереду]]», сторінка 417.</ref>.
* У 1960 році вийшла відома пісня італійського співака [[Адріано Челентано]]&nbsp;— ''«Nikita rock» (укр. «Рок Микити»)'', яка була присвячена Микиті Хрущову, тоді це було сприйнято як політична сатира.<ref name="Ірина Файт 5">{{cite web |url=http://bookz.ru/authors/irina-fait/adriano-_187/page-3-adriano-_187.html |title= Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь|date= 2013|website= bookz.ru|publisher=Ірина Файт|accessdate=17 травня 2015}} {{ref-ru}}</ref>.
 
== Сім'я ==